Алергічний кон’юнктивіт у дітей

Алергічний кон'юнктивіт у дітейАлергічний кон’юнктивіт (АК) ? це захворювання алергічної природи, при якому відбувається запалення кон’юнктиви очей (кон’юнктива ? це тонка оболонка, що вистилає зсередини верхню і нижню повіку, що покриває собою очне яблуко).

Причини

Частіше захворювання зустрічається серед дітей, схильних до проявів алергії. Це може бути будь-яка харчова алергія, атопічний дерматит, бронхіальна астма і т. д.

АК не є спадковим захворюванням, проте схильність до алергії передається в спадщину. У більшості хворих дітей є найближчі родичі, що мають у минулому або на даний момент яке-небудь алергічні захворювання.

Найбільш часті пускові алергени:

  • пилок рослин,
  • пилок квітучих дерев,
  • шерсть домашніх тварин,
  • пір’я птахів,
  • кімнатна пил,
  • домашні кліщі,
  • лакофарбова продукція,
  • контактні лінзи,
  • косметика для очей,
  • лікарські препарати.
  • Розвиток захворювання

    Алерген потрапляє на кон’юнктиву двома способами: при безпосередньому занесення на зовнішні оболонки ока (при носінні контактних лінз, при використанні неякісних косметичних засобів) і по повітрю (пилок рослин, кімнатна пил).

    У першому випадку прояви захворювання можуть бути односторонніми (наприклад, правобічний алергічний кон’юнктивіт при попаданні в око туші для фарбування вій). У другому випадку патологічний процес вражає обидва ока.

    Симптоми

  • почервоніння кон’юнктиви очей,
  • свербіж, різь в очах,
  • відчуття піску, чужорідного тіла в очах,
  • набряклість повік,
  • слизуваті виділення з кон’юнктивального мішка,
  • рідко зниження гостроти зору.
  • Діагностика

    Діагностикою та лікуванням цього захворювання займаються лікарі двох спеціальностей: окуліст і алерголог-імунолог.

    У більшості випадків діагноз встановлюється на підставі зовнішніх симптомів. Часто захворювання простежується певна сезонність. У деяких випадках батьки дитини вказують конкретний алерген, контакт з яким призводить до розвитку АК.

    Для абсолютної підтвердження діагнозу проводиться дослідження слізної рідини. Виявлення в ній великої кількості еозинофілів (>10%) однозначно свідчить на користь алергічної природи.

    У клінічному аналізі крові також може бути виявлено підвищення клітин алергії (>5%). Однак периферична кров реагує не завжди. Відсутність еозинофілії (підвищення рівня эозинофиллов) не спростовує повністю передбачуваного діагнозу.

    Коли прояви алергії сочетаны, і крім кон’юнктивіту є й інші її прояви (наприклад, водянистий нежить, утруднене дихання, задишка), має сенс проведення шкірних проб. Проводяться вони з метою визначення значущого алергену і виключно в період стихання клінічних проявів. З допомогою невеликих насічок на область внутрішньої сторони передпліччя наносяться найбільш часто зустрічаються алергени. Ті з них, які викликають у дитини алергію, спровокують розвиток набряку та запалення в місцях своїх нанесень.

    При дослідженні венозної крові виявлено підвищений вміст IgE, що підтверджує алергічний характер патології.

    Лікування

    1. Ведення гіпоалергенного побуту. Це означає дотримання всіх можливих профілактичних заходів щодо позбавлення (або зменшенням кількості) алергенів в будинку, де живе дитина. Повинні бути усунені всі улюблені місця скупчення пилу: килими, пледи, м’які іграшки. В приміщенні необхідно щодня проводити вологе прибирання.

    Всі книги потрібно зберігати в платтяних шафах за закритими стулками. Будинки не повинні міститися ні кішки, ні собаки, ні папуги. Вовна, пух і пір’я є значущими для хворого алергенами, до того ж тварини переносять на собі кліщів, які також провокують розвиток алергії.

    На період весняного цвітіння всі вікна в приміщеннях повинні бути щільно закриті. Провітрювання може сприяти проникненню дихальних алергенів всередину. Для забезпечення припливу свіжого повітря рекомендується установка домашніх кондиціонерів.

    На вулицю дитина-алергік повинен виходити в щільно прилягають до обличчя окулярах, при необхідності одягати захисну маску.

    2. Прийом таблетованих гіпосенсибілізуючих (протиалергічних препаратів. Вони призначаються зазвичай курсом на 10-14 днів в самий пік загострення алергії. У дітей широко застосовуються Супрастин, Зіртек, Зодак, Фенистил, Тавегіл і ін

    3. Закапування в очі протиалергічних крапель (Аллергодил з 12 років, Опатонол з 3-х років, Гистимет з 12 років). Ці препарати знімають запалення, свербіж, сприяють полегшенню симптомів захворювання. Тривалість застосування залежить від ступеня вираженості симптомів і визначається провідним лікарем.

    4. Гормональні препарати при важких формах алергічного кон’юнктивіту. Це дексаметазонові, гидрокортизоновые очні краплі, гидрокортизоновая мазь для очей. Зазвичай курс їх застосування триває не більше 2-х тижнів. Вони мають потужну протизапальну дію, полегшує симптоми захворювання.

    5. Алерген-специфічна терапія. Проведенням цього методу терапії займається лікар-імунолог. Методика проводиться в період ремісії (при стиханні симптомів). В кон’юнктивальну порожнину вводиться незначна кількість алергену. З разу в раз його кількість збільшується. Так формується резистентність (несприйнятливість) організму до даного зовнішньому чиннику. Цей метод є одним з найбільш дієвих способів лікування АК в даний час.

    Алергічний кон’юнктивіт має високу поширеність серед дітей. Найбільше його виникнення схильні підлітки, що пов’язано з гормональною перебудовою їх організму, а також з початком використання дівчатками старшого віку декоративної косметики для очей. Однак захворювання добре вивчено, тому взяти верх над його неприємними, болісними симптомами в більшості випадків все ж можливо.


    Додати коментар