Чому не цвіте герань
Квітуча герань — символ розміреного і усталеної життя. Саме тому ця рослина так люблять наші бабусі, звиклі до того, що вазон з рослиною, прикрашеною розкішними суцвіттями, завжди стоїть на вікні і в будь-який час року радує око. Між тим, навіть досвідчені квітникарі нерідко скаржаться на те, що герань відмовляється цвісти. Причин цьому може бути кілька, і головна з них криється в нестачі світла.
Причини: чому герань не цвіте
Справді, герань дуже любить ультрафіолет, тому з успіхом зростає не тільки в вазоні, але і на балконі. Прямі сонячні промені не лякають це рослина і впливають на нього вельми сприятливо, прискорюючи обмінні процеси і сприяє більш інтенсивному розвитку. Якщо у герані яскраво-зелене листя, а квіти з’являються із завидною регулярністю, то можете не сумніватися, що рослина отримує достатньо ультрафіолету. Як саме визначити цю норму? Дуже просто, потрібно лише подбати про те, щоб світловий день герані становив не менше 10 годин в будь-який час року, а вазон з рослиною завжди перебував на сонячній стороні. Використання додаткових приладів освітлення у цій ситуації лише вітається.
Багато хто помилково вважають, що якщо герань тривалий час знаходиться на сонці, то і поливати її потрібно як можна частіше. Це зовсім не так, тому що надлишок вологи може привести до аномалій у розвитку кореневої системи і, як наслідок, до проблем з цвітінням. Поливати герань слід помірно і не дуже часто, приблизно раз в тиждень в період з весни до осені. З настанням холодів досить робити це раз у 2-3 тижні. Не варто переживати з приводу того, якщо раптом грунт у вазоні з рослину на дотик буде сухою і твердою — для герані це цілком нормальне явище. Те ж саме стосується і підвищеної вологості повітря, яка лише шкодить рослині. Втім, і знаходження поблизу опалювальних приладів не стимулює процес цвітіння. Особливо, якщо йдеться про зимовий період, під час якого герань повинна як слід відпочити і набратися сил.
Дуже тепла і комфортна зимівля — ще одна причина, по якій герань навесні може відмовитися цвісти. Якщо ви ходите цього уникнути, то вже наприкінці листопада вазон з рослиною потрібно помістити в прохолодне приміщення, де температура повітря не перевищує +16 градусів. Кімнату рекомендується частіше провітрювати, не забуваючи при цьому про додатковому освітленні, в якому герань особливо гостро потребує в цей період. А ось від підживлення і рясного поливу слід відмовитися. Для того. щоб навесні побачити розкішні суцвіття, приблизно в середині лютого герань прищипують, тобто видаляють бічні пагони, на розвиток яких рослина витрачає дуже багато сил. Якщо цього не зробити, то герань може відмовитися цвісти або ж обзаведеться вельми чахлими суцвіттями, які швидко зів’януть.
Відмінною особливістю герані є те, що вона не любить занадто просторих вазонів. Для комфортного існування їй необхідно заповнити корінням весь вільний простір у горщику. Поки рослина активно розвиває кореневу систему, про появу квітів не може бути й мови. Тому якщо ви зіткнулися з подібно проблемою, то краще відразу ж пересадити герань в більш компактний вазон. Інакше чекати. Поки вона зацвіте, можна кілька років. Крім цього, герань дуже вимоглива до складу грунту. Вона не буде цвісти, якщо грунт дуже жирний і живильний, що є для цього рослини не стимулюючу, а дратівливим чинником. Оптимальний варіант, коли вміст вазона складається з суміші дерну, річкового піску і листової землі узятих в рівних пропорціях.
