Чим замінити вустерширський соус
Існує величезна кількість різних страв, при приготуванні яких використовується вустерширський (або вустерський) соус. Він був винайдений в середині 19 століття англійським аптекарем на прохання одного заможного лорда. Однак продукт не сподобався замовнику і в підсумку досить довго простояв у темному підвалі. У підсумку після того, як його витягли, смакові характеристики вустерширського соусу чудесним чином покращилися, і він знайшов широке застосування в кулінарії.
У наші дні натуральний вустерширський соус є справжньою розкішшю, і знайти його у продажу буває зовсім не просто. У цьому немає нічого дивного, так як до складу соусу входить кілька десятків різних інгредієнтів, серед яких — масло волоського горіха, соєвий соус, кориця, кардамон, імбир, гвоздика і червоний перець. Проте всі компоненти продукту, їх пропорції і технологія виготовлення самого соусу ретельно приховуються компанією, яка володіє правами його виробництва. Відомо лише, що цей процес досить тривалий і клопіткий. Плюс до всього, в наші дні вустерширський соус можна зробити лише в промислових умовах. Тому багато господинь задаються цілком резонним питанням: чому ж заміряти цей рідкісний продукт, який, до речі, використовується і в знаменитому салат «Цезар», і в коктейль «Кривава Мері».
Звичайно, в домашніх умовах швидко приготувати подібний замінник досить складно, адже вустерширський соус, згідно з технологією, витримують у спеціальних дубових бочках, завдяки чому він набуває не тільки дивовижний аромат, але і характерний коричневий відтінок. Тим не менш, існує кілька рецептів замінників, які хоч і віддалено, але можуть відтворити смакові якості знаменитого соусу, який в наші дні є недоступним для багатьох господинь. Правда, для цього доведеться докласти зусиль і витратити чималу суму на досить рідкісні компоненти, без яких неможливо приготувати подібний продукт.
Готуємо соус в домашніх умовах
Спершу слід очистити невелику головку цибулі і помістити її на кілька хвилин у 9-відсотковий столовий оцет з таким розрахунком, щоб він повністю покривав коренеплід. Потім цибулю слід вийняти, дрібно нашаткувати і змішати з 2-3 подрібненими зубчиками часнику, які попередньо також сбрызгиваются оцтом. Затем необхідно помістити отриману суміш в щільний полотняній мішечок, куди також слід додати дрібку червоного меленого перцю і кориці, 0,5 чайної ложки кардамону і така ж кількість подрібненого імбиру. Мішечок слід дуже ретельно зав’язати і відставити убік, він знадобиться трохи пізніше.
Далі потрібно влити в емальовану каструлю 150 мл соєвого соусу, додати 2 чайних ложки оцту, 100 г цукру і 2 столові ложки води. Отриману суміш слід поставити на плиту і варити не менше 25-30 хвилин на повільному вогні, постійно помішуючи. У результаті повинна вийти досить густа й ароматна субстанція, яку за 10 хвилин до зняття з вогню потрібно всипати дрібку тамаринду.
Поки основа для соусу охолоджується, потрібно нарізати дрібними шматочками філе 1 анчоуса, змішати цю нарізку з 0,5 чайної ложки приправи каррі і такою ж кількістю солі. Після цього слід акуратно ввести отриману суміш в основу для соусу, ретельно все розмішати і знову поставити на вогонь. Коли суміш закипить, а шматочки анчоуса гарненько проварятся, каструлю можна буде зняти з вогню, а її вміст — вилити в скляну банку. Попередньо на її дно необхідно опустити мішечок зі спеціями. Тепер потрібно дочекатися, поки соус охолоне при кімнатній температурі, а потім щільно закрити банку кришкою і відправити її в холодильник.
Далі соус повинен вистоятися і придбати особливий аромат. На це знадобиться не менше тижня, проте щодня з банки необхідно витягувати мішечок зі спеціями і віджимати його над банкою. Через тиждень, останній раз виконавши цю нехитру процедуру, слід ретельно перемішати вміст банки, а потім розлити соус з невеликим скляним пляшок. Зберігати їх слід в холодильнику, використовуючи по мірі необхідності для приготування різних страв.
