Гайморит при вагітності
Гайморит досить неприємне захворювання, яке доставляє масу незручностей. І це не тільки забитий ніс, але це також і головні болі, неможливість повернути, нахилити голову. І якщо зазвичай впоратися з цим захворюванням ми можемо з допомогою антибіотиків, то що робити під час вагітності, коли практично всі медикаментозні препарати або строго протипоказані, або не рекомендовані до застосування? Для того, щоб оцінити можливі методи боротьби з гайморитом, вибрати найбільш безпечний і ефективний, необхідно, дізнатися все про своє «ворога», у нашому випадку — про гаймориті.
Отже, гайморит, він же риносинусит, є гнійним запаленням придаткових верхньощелепної пазухи носа. Розрізняють односторонній гайморит, при якому запалюється одна з носових пазух, і двосторонній гайморит — відповідно, запалені обидві пазухи.
Крім того, гайморит буває гострим (виникає вперше і характеризується гострим перебігом захворювання), буває і хронічним. В хронічну форму переходить гострий гайморит при відсутності належного лікування. До хронічного гаймориту відносять гайморит, який турбує пацієнта протягом шести тижнів.
Гайморова пазуха (яка запалюється при гаймориті) являє собою повітреносної порожнину, що залягає в товщі верхньощелепної кістки. Переоцінити роль гайморової пазухи, як і інших приносових пазух, практично неможливо: це очищення і прогрівання повітря, який йде через ніс; це формування індивідуального звучання голосу, індивідуальних особових рис; це зменшення маси лицьового черепа.
До найбільш частих причин виникнення гаймориту можна віднести різноманітні інфекції — це стрептококи, стафілококи, віруси, гемофільна паличка, мікоплазми, хламідії, гриби. Крім того, гайморит нерідко виявляється і як ускладнення ГРЗ, інфекції верхніх дихальних шляхів. Призвести до виникнення гаймориту може і запалення мигдалин, хворий зуб, викривлення носової перегородки або алергія.
Спочатку гайморит проявляється закладеністю носа і сильним болем в області обличчя. Також характерні для цього захворювання виділення рясної зеленої слизу з носа. Гострий гайморит може супроводжуватися підвищенням температури, тоді як для хронічної форми характерний нічний кашель, що не піддається традиційному лікуванню, нежить, стійкий кон’юнктивіт, кератит, головний біль.
Для того, щоб максимально точно визначити ступінь і характер захворювання, зазвичай використовується метод рентгенографії пазух, однак під час вагітності — це не кращий варіант. В період очікування малюка єдино можливий спосіб діагностики — це прокол, тобто, лікувально-діагностична пункція пазухи. Привабливість такої процедури полягає в тому, що вона володіє також і лікувальним дією.
Терапія гаймориту включає в себе комплекс заходів, спрямованих на придушення інфекційного вогнища в гайморової пазусі, на відновлення дренажу.
Найбільш ефективний і безпечний метод лікування гаймориту під час вагітності — це прокол: спеціаліст з допомогою стерильної голки проколюють навколоносову пазуху, після чого за допомогою шприца відсмоктується гній, а в самі пазухи заливається лікувальний дезінфікуючий розчин. Пацієнт відчуває полегшення відразу ж після проведення процедури: головні болі проходять, ніс починає дихати, знижується тиск у пазухах.
А ось у виборі медикаментів в період очікування малюка слід бути дуже уважним — під час вагітності багато лікарські препарати протипоказані, тому лікарі воліють місцеві процедури, до яких і відноситься вищеописаний прокол. Препарати, що вводяться в пазухи, повинні бути безпечними і для жінки, і для малюка — це може бути, наприклад, мірамістин.
Нерідко використовують сьогодні і назальні спреї, краплі для зняття набряку слизової оболонки, а також для відкриття отвору пазухи. Зазвичай мова йде про судинозвужувальних препаратів — Длянос, Фармазолин, Називін, Отилин. Однак ці препарати при вагітності також протипоказані, і лікарі призначають судинозвужувальні засоби тільки в дуже складних ситуаціях — і призначаються тільки ті кошти, які можна немовлятам. Подібні процедури проводяться не більше двох-трьох разів.
Що стосується антибіотиків, то в складних ситуаціях може бути прописаний спіраміцин, ефективність якого перевищує можливий ризик для матері і малюка. Втім, часто антибіотикотерапія замінюється введенням антисептиків і антибіотиків місцевої дії безпосередньо в гайморові пазухи. Часто прописується і промивання пазух, порожнини носа різними розчинами — антисептичними, трав’яними, сольовими.
І ще один варіант, гідний уваги — це промивання гайморових пазух за допомогою методу переміщення рідини. Даний метод в народі отримав назву «зозуля». Пацієнт лягає на кушетку на спину, причому голова розташовується нижче тулуба. Лікар заливає антисептичний розчин (в окремих випадках з додаванням антибіотика) в одну ніздрю, отсасывая з допомогою спеціального приладу рідина разом з гноєм з іншої ніздрі — пацієнт при проведенні процедури повинен постійно повторювати: «ку-ку-ку-ку…», що дозволяє створювати негативний тиск в носовій порожнині, і не пускає рідина в горло, легені. Під час проведення процедури не можна вдихати, так як рідина разом з гноєм може потрапити в дихальні шляхи. Негативний тиск, що утворюється в порожнині носа при проведенні процедури, що дозволяє евакуювати з пазух гній, переміщаючи лікарський розчин через носову порожнину, що призводить до промивання пазух. В результаті пазухи прочищаються, запалення виліковується.
Потрібно розуміти, що гайморит, що розвивається на тлі вагітності, піддає ризику не тільки здоров’я жінки, але також і плоду, тому не варто чекати — при перших же ознаках гаймориту слід негайно звертатися до фахівців. Тим більше, якщо мова йде про першому триместрі вагітності, коли у малюка закладаються всі життєво важливі органи і системи.
