Глід — корисні властивості і протипоказання

Глід використовувався людьми як лікарської рослини ще тисячі років тому — так, вперше згадується він, за словами вчених, в IV столітті до н.е. Пізніше, через пару сотень років, відомий римський лікар Діоскорид, що вважається одним із засновників науки про властивості різних рослин, став радити плоди глоду при порушенні роботи нирок, сечокам’яній хворобі, захворюваннях ШЛУНКОВО-кишкового тракту, ожиріння, кровотечах і так далі.

Сьогодні вченим відомо безліч видів цієї рослини — понад 1500, але їх у природі існує набагато більше. Близько 4/5 усіх видів глоду, описаних вченими, зосереджені в Північній Америці, але інші різновиди ростуть у всьому світі, в Росії в тому числі. У всіх плодів глодів є спільні риси, але їх види помітно відрізняються: так, вони можуть бути невеликими кущами або досягати 10-15 м заввишки. Варто відзначити, що колючки, розташовані на стеблі, мають практично всі глоди; вони цвітуть дуже красиво, в травні — червні глід покривається ароматними білими квітами, що зібрані в суцвіття. Невеликого розміру кулясті плоди, що досягають в діаметрі 1 см, червоного або темно-оранжевого кольору дозрівають зазвичай в серпні — вересні.

У лікувальних цілях використовують плоди і квітки, і навіть кору глоду — всі ці частини дуже багаті біологічно активними речовинами. Застосовувати глід фахівці дозволяють досить довго — він абсолютно нетоксичний, хоча деякі протипоказання до його використання все ж є, але вони носять скоріше рекомендаційний характер: деякі з нервових і серцево-судинних захворювань, проблеми з обміном речовин; з лікуючим лікарем проконсультуватися у будь-якому випадку варто. Головне — дотримання правильної дозування, тоді глід буде корисний: він знижує рівень холестерину в крові, зміцнює капіляри, має сечогінну дію, розширює судини, покращує кровообіг і знімає спазми.

Склад глоду

У глоді, окрім вітамінів С, А, Е, К і В, а також мінералів, міститься багато складних речовин — це ефірні і жирні олії, дубильні речовини, органічні кислоти, флавоноїди, сапоніни, глікозиди, натуральні цукру та ін

Такий склад наділяє деякі види глоду тонізуючу дію, при цьому він заспокоює серце, нерви і зміцнює шлунок.

У глоді містяться речовини, які набагато рідше можна зустріти в інших рослинах — це урсолова кислота, що володіє протизапальною, м’яким сечогінним, антимікробну, протипухлинну, кардиостимулирующим, гепатопротекторною, судинорозширювальну та іншими лікувальними властивостями. Ця кислота стимулює процес регенерації шкіри — зокрема, вона володіє здатністю відновлювати колаген. Глід містить і інші активні речовини, які мають лікувальні властивості, тому препарати цієї рослини використовують при лікуванні різних захворювань. Варто відзначити, що калорій в глоді небагато, але більше, ніж у більшості овочів і зелені -52 ккал в 100 р.

Лікувальні властивості глоду

Лікарі почали застосування глоду ще в XVI столітті — в той час його вважали сильним в’яжучим засобом, призначали найчастіше при проносах, пізніше почали застосовувати і для очищення крові, при серцево-судинних захворюваннях; у народі лікувальні властивості цієї рослини відомі давно. Препарати на основі глоду помітно зменшують збудливість серцевих м’язів, але при цьому посилюють її скорочувальні здібності; знижують тиск; полегшують перебіг неврозів, покращують сон. Для зняття болю в серці треба взяти 1 ч. ложку соку глоду. Полегшити клімакс допомагає відвар квітів і плодів глоду: сировина змішується в рівних частках, 3 ст. ложки суміші залити 3 склянками окропу, доводять до кипіння, 2 години настоюється в темному місці і проціджують. Приймають відвар 3 рази в день по склянці за 30 хвилин до їди.

Глід також не протипоказаний вагітним, це засіб під час вагітності в помірних дозах вживають для лікування безсоння. Він знижує збудливість, благотворно впливаючи на нервову систему.

Настоянка глоду також допомагає при тахікардії, стенокардії та інших порушеннях ритму серця, атеросклерозі і підвищеному холестерин. Після важких захворювань вона допоможе відновити сили; в поєднанні з настойкою кореня валеріани — розслабить після стресів.

Медики зазвичай призначають настоянку плодів глоду на 70%-ном спирті — її приймають по 30 крапель перед їжею. Її нескладно приготувати і в домашніх умовах: для цього склянку свіжих ягід глоду треба розім’яти товкачиком, залити 200 мл 70%-ним спирту, і на 3 тижні заховати в темне місце, не забуваючи збовтувати настоянку кожен день. Готовий продукт проціджують через марлю.

Настій квітів і плодів п’ють при ожирінні, алергії, ревматизмі, епілепсії, захворюваннях щитовидної залози і набряках; трохи соку, вичавленого із свіжих квітів, допоможуть зняти серцевий напад — покращиться постачання серця кров’ю і киснем.

При цукровому діабеті це рослина нормалізує рівень цукру в крові; полегшує перебіг гастриту; має виражену жовчогінну дію, використовується при хворобах печінки; благотворно впливає на роботу головного мозку, покращує пам’ять.

Не варто чекати якихось серйозних захворювань — приймати глід можна і для профілактики. Відвар його можна пити, як ми зазвичай п’ємо каву або чай — це набагато корисніше, до речі, смак у глоду досить приємний. Якщо ви відчули перевтома або хронічну втому, почніть пити глодовий чай або трав’яні збори з цією рослиною.

Протипоказання глоду

Якщо не перевищувати рекомендовану дозу, то глід не робить негативного впливу на організм, але свіжі ягоди у кількості більше склянки, можуть призвести до порушень серцевого ритму і різкого зниження кров’яного тиску.

При застосуванні препаратів цієї рослини у великих дозах можливі артеріальна гіпотензія, сонливість, аритмія; іноді — запаморочення.