Коли збирати оман
У народній медицині властивості оману відомі з давніх пір. Вважається, що він володіє дев’ятьма чарівними силами і тому ефективний при лікуванні багатьох захворювань.
Але оман незвичайна ще й тим, що в його колекції налічується не один вид. І заготівельники оману повинні добре ознайомитися з різними його видами, адже в однієї рослини лікувальні властивості має корінь, а в іншого – листя і квітки.
Різновиди оману
Оман британський – невисока рослина (20-60 см) з прямим стеблом, вкритим волосками, і тонким кореневищем. Цвіте влітку і восени. Росте в прибережних заростях чагарнику.
З лікувальною метою використовуються стебла, квіткові кошики і листя.
Заготівлю трави проводять в суху сонячну погоду під час цвітіння. В листках у цей час накопичується найбільше корисних речовин, а квітки менше обсипаються під час сушіння.
Сушать надземну частину оману на відкритому повітрі в тіні, періодично перемішуючи.
Оман німецький – багаторічна рослина заввишки до 45 см з пухнастим стеблом, що зустрічається в степах, на луках, узліссях і кам’янистих схилах. Цвіте влітку.
В лікувальних цілях заготовляють під час цвітіння всю надземну частину.
Оман іволістний – багаторічна рослина з прямим стеблом, жорсткими листям і повзучим кореневищем. Зустрічається в лісовій смузі, на луках і серед чагарників. Цвіте з червня по серпень.
Лікувальними властивостями володіють стебла, листя і квітки. Їх заготовляють під час цвітіння.
Оман розчепірений – дворічна рослина з пухнастим гіллястим стеблом. Росте в лісах, на луках, по берегах річок. Цвіте у червні—липні.
Лікувальними властивостями володіє надземна частина рослини. Її заготовляють під час цвітіння.
Оман шершавий – багаторічна рослина з жорсткими листям, що росте по берегах річок, у садах, лісах і степах. Цвіте у червні—липні. Заготовляють листя, квіти і стебла під час цвітіння.
Оман японський зустрічається тільки на Курильських островах і в Примор’ї. У лікувальних цілях використовуються і трава, і коріння.
Але особливу увагу заготівельники приділяють оману високого.
Оман високий
Це висока – до двох метрів – рослина з прямим опушеним стеблом і потужним товстим м’ясистим кореневищем.
Росте скрізь, де достатньо вологи.
Цвіте в липні—серпні.
З лікувальною метою заготовляють корені з кореневищами.
Як і коли заготовляти коріння оману високого
Корені з кореневищами викопують пізно восени, коли верхня частина рослини починає відмирати, але ще можна розпізнати до якого виду воно належить.
З коріння обтрушують землю, обрізають всю надземну частину.
Коріння відразу промивають у холодній воді.
Довгі корені розрізують на кілька частин, кожну з яких розрізають ще і вздовж.
Як сушити коріння оману високого
Обмиті корені розкладають на рогоже, мішковині або на сухій траві і підсушують протягом двох днів, заодно видаляючи залишки стебел, дрібні корінці і вирізаючи всі підозрілі місця.
Потім підв’ялені корені переносять в тепле, сухе приміщення, розкладають на настилах або стелажах тонким шаром і сушать при температурі не вище 40°. Сировину потрібно періодично перемішувати.
Цілі коріння сушити не рекомендується, тому що вони тоді всередині чорніють.
Сушіння вважається закінченим, якщо при згинанні кореня той ламається.
У висушеному вигляді коріння зовні світло-бурого кольору, а всередині – жовтувато-білі.
Запах ароматний, смак гіркий, пряний.
Зберігають сировину в дерев’яних ящиках, картонних коробках у сухому, провітрюваному приміщенні, захищеному від світла.
