Коли збирати підберезники

Бувалі грибники знають, що для появи кожного гриба відведено свій час.

Наступає перший літній місяць – червень, зацвітає горобина, калина, малина. Починається пора сінокосу, на полях колоситься жито. Ось тоді-то і з’являється перший шар грибів, які називаються «сенокосниками» або «колосовиками».

Грибники квапляться до лісу – за підберезники, адже перший шар грибів зовсім короткий і треба встигнути зібрати хоч трохи на смаження, варіння.

Перші підберезники з’являються на узліссях, на відкритих галявинах. Сама назва цих грибів говорить про їх розташування. Підберезники ростуть там, де є берізки: в березовому гаю, в мішаних лісах, навіть на галявинах, де стоять поодинокі деревця.

Підберезникам підходить практично будь-клімат. Вони є навіть в арктичній тундрі, звичайно, при наявності беріз. І нехай там ці низькорослі деревця, чи не сланкі. Грибочкам це неважливо, головне, щоб була коренева система, від якої живиться грибниця. Адже підберезники живуть у симбіозі з березою.

У підберезника кілька назв: черниш, березовик, чорний гриб, сірий гриб, обабок, бабка. А також існує декілька видів підберезників. В залежності від його місця розташування зовнішній вигляд гриба теж різний.

Види підберезників

1. Раніше всіх підберезників з’являється підберезник звичайний. Поодинокі гриби можна знайти вже у травні, тому цей гриб ще називають колосовиком.

Цей гриб найбільший з підберезників. Його капелюшок виростає до дванадцяти сантиметрів в діаметрі. Колір капелюшка від білуватого до чорно-бурого. Ніжка світла, вкрита лусками, на зламі злегка рожевіє. Цей гриб зустрічається в березових гаях.

2. Підберезник розовеющий радує грибників своєю появою ближче до осені – в серпні, а то й пізніше. Його можна знайти у вологих сосново-березових лісах, на торф’янистої грунті, а також вздовж боліт. Часто березовик розовеющий зростає не під самими берізками, а там, де під землею розташовуються молоді корінці цих дерев.

Капелюшок цього гриба виростає не більше 10 см в діаметрі і має всі відтінки сірого, але при цьому ніжка залишається білою. Лише чорно-бурі лусочки на ній видають спорідненість з підберезники.

3. Пізньої осені на болотах і в сирих місцях з’являється підберезник болотний. Він зовсім маленький. Його капелюшок брудно-білого кольору не буває більше 5 см в діаметрі. У нього довга тонка ніжка, м’якоть біла, пухка. З усіх підберезників це самий низькосортний гриб. Грибники його не люблять через водянистої м’якоті.

4. На підберезник розовеющий схожий підберезник окислюється з жовто-бурою голівкою та підберезник чорний з чорно-бурою голівкою.

Підберезники ростуть дуже швидко, але це їхня перевага перед іншими грибами є їх недоліком. Адже ці гриби швидко стають червивими. І все з-за їх пухкої м’якоті. Тому грибники, навчені гірким досвідом, збирають тільки молоденькі грибочки. Помічено, що навіть якщо дорослий гриб якимось дивом виявиться без червоточин, але полежить два – три години в кошику, в ньому незбагненним чином з’являється безліч ходів, в яких орудують черв’ячки.

Підберезники найчастіше солять і маринують.

З них можна готувати супи та другі страви, але ці грибочки при термічній обробці сильно розм’якшуються, стають як би желеподібними, але при цьому не втрачають форму. А ще готові гриби стають дуже темними. Але такий їх стан виправдовує відмінний смак. Так і корисних речовин в підберезники достатньо.

Одного вітаміну В1 у них стільки, скільки в зернових продуктах або в пекарських дріжджах. Багато в підберезники вітаміну D і РР.

Також підберезники сушать. Правда, часу на сушку підберезників потрібно затратити набагато більше, ніж на сушку інших грибів. Сушені гриби теж стають майже чорними, тому їх і називають чорними грибами. З сухих підберезників роблять грибний порошок, а щоб поліпшити його смак, перемішують його з порошком з білих грибів.

По харчовій цінності підберезники відносяться до другої категорії, тільки підберезник болотний з-за своєї водянистої м’якоті відноситься до третьої категорії.

З яким грибом можна сплутати підберезник

Іноді початківці грибники можуть сплутати підберезник з неїстівним жовчним грибом. Отруїтися таким грибом не можна, але якщо хоча б один жовчний гриб потрапить в грибне блюдо, то така страва буде зіпсовано через його дуже гіркого смаку.

Капелюшок жовчного гриба схожа і на білий гриб, і на підберезник. Але відрізнити від останнього його можна по малюнку на ніжці. У жовчного гриба ніжка вкрита ніби сіточкою, а у підберезника вона вся в лусочках.

Але якщо все ж мучать сумніви у придатності гриба, то такий гриб або не кладуть в кошик, або пробують на смак (що не дуже приємно).