Коли збирати подорожник

Про кровоспинні властивості подорожника знають навіть діти. Адже скільки разів їм мами прикладали на порізи і садна вимиті листочки цієї рослини!
Подорожник росте по узбіччях доріг, вздовж стежок, огорож, на пустирях і в городах. Це обумовлено тим, що дрібні насіння легко пристають до підошви пройшов стежкою людини і таким чином розносяться на будь-які відстані.

Подорожник – рослина багаторічна. При сприятливих умовах (якщо його не виривають з коренем) подорожник розростається вздовж і вшир, займаючи великі території, утворюючи справжні зарості. Зовнішній вид і розмір листя залежить від виду рослини. Найчастіше для сушіння використовують подорожник великий, але і інші види теж годяться для заготівлі.

Корисні властивості подорожника

1. У листі подорожника є вітаміни К і С, каротин, лимонна і олеаноловая кислоти, дубильні речовини, слиз, глікозид аукубін, фітонциди, калій, ферменти (інвертін і емульсин).

2. Його застосовують при гастриті зі зниженою кислотністю, гострих колітах.

3. Настій з листя подорожника чудовий відхаркувальний засіб.

4. Подорожник має кровоспинну, протизапальну, бактеріостатичну, сечогінну дію.

5. Це гарне протипухлинний засіб.

Коли і як збирати листя подорожника

Подорожник заготовляють для сушіння під час цвітіння-з травня по серпень. Для цього вибирають суху, сонячну погоду незабаром після дощу, коли рослини вже повністю висохли від вологи, отримавши порцію природного душа.

Листя подорожника ростуть з прикореневої розетки. Зрізають їх разом з черешками, але при цьому розетку не чіпають. Інакше на наступний рік на цьому місці подорожник може не зрости.

При великих заростях подорожника можна скосити всі рослини, і відразу ж зробити вибірку.

Після того як подорожник зібраний, потрібно ще раз його перебрати, видаливши зіпсовані, хворі, пожовклі або, навпаки, почервонілі листя, тим самим убезпечити сировину від псування.

Як сушити подорожник

Листя подорожника сушать в тіні при достатній кількості свіжого повітря і вентиляції, розклавши їх на аркуші чистого паперу або тканини.

Підсихаючою листочки потрібно періодично акуратно ворушити, не допускаючи їх злежування.

Листя подорожника потрібно сушити дуже швидко, щоб вони не встигли почорніти від вологи. Оптимальна температура для сушіння 40-45°. Під час сушіння листки скручуються, але їх колір залишається зеленим або набуває буро-зелений відтінок.

Добре висушені листочки легко розтираються між пальцями, а черешки ламаються.

Запах висушеного подорожника слабкий, смак злегка гіркуватий.

Потім потрібно ще раз перебрати вже готову сировину, видаливши пожовклі і сильно побурілі листя.

Вихід готового сировини виходить приблизно 15% від початкового об’єму.

Як зберігати висушений подорожник

Сухої подорожник зберігають у паперових пакетах, у які добре проникає свіже повітря, в картонних коробках або дерев’яних ящиках.

Сировину зберігають у сухому, темному, прохолодному приміщенні.

Термін зберігання 3 роки.

Користь насіння подорожника

Насіння подорожника мають обволікаючим і в’язким дією. Порошок з насіння приймають при диспепсії, болях у шлунку, запорах, колітах.

Коли збирати насіння

Насіння подорожника збирають одразу після цвітіння, коли в них накопичується більша кількість корисних речовин.

Насіння добре просушують. Правильно висушені насіння не мають ні смаку, ні запаху. У висушеному сировину недостиглі насіння має бути не більше 3%, а інших домішок не більше 1%.

Користь свіжого соку подорожника

Свіжий сік показаний при зниженій кислотності і при колітах.

Свіжий сік п’ють при шлунково-кишкових захворюваннях, атеросклерозі.

Як приготувати сік подорожника в домашніх умовах

Тільки що зірвані листя і частини черешків добре промити, обдати окропом, пропустити через м’ясорубку, а потім віджати сік.

Якщо сік густий – розвести навпіл з водою.

Тільки що вичавлений сік подорожника можна законсервувати спиртом і зберігати в холодильнику.

Протипоказання для вживання подорожника

1. Препарати з подорожником, а також і сам подорожник не рекомендується вживати тим, у кого підвищена згортання крові.

2. При підвищеній кислотності шлунка.

3. При алергічних реакціях на це рослина.