Квас з вівса: користь і шкода
Ті, хто по-справжньому піклується про своє здоров’я, знають – чай, кава і газовані напої повинні бути виключені з нашого повсякденного раціону. А замінити їх можуть такі напої, як кваси, компоти та узвари з фруктів, овочів і вівса. Квас з вівса – стародавній напій, який традиційно варили на Русі, його користь і шкода добре були відомі нашим предкам, ценившим його не тільки смакові якості, а й за цілющі властивості.
Квас з вівса – корисні властивості
Корисні властивості квасу з вівса добре відомі дієтологам, кардіологам, терапевтам і інфекціоністів. Адже, згідно поведенным дослідам Сотникова, навіть палички туберкульозу і паратифу гинуть в чистому квасі!
Звичайно, регулярно вживаючи квас навряд чи вийде вилікуватися від цих страшних захворювань, але зате з його допомогою можна:
Квас – не тільки користь, але і шкоду?
Квас з вівса можна рекомендувати до щоденного вживання практично всім, він однаково корисний дітям, вагітним жінкам, здоровим людям і хворим, які страждають на захворювання серцево-судинної системи, зниження імунітету, авітамінозу й інших недуг. Але, все-таки, в деяких випадках, квас з вівса може принести не тільки користь, але і шкоду. Його не слід вживати людям, що страждають від гастриту з підвищеною кислотністю, метеоризму і грибкових захворювань, наприклад, молочниці. Високий вміст молочнокислих бактерій в напої може стати причиною появи печії, підвищеного газоутворення або посилення проявів симптомів грибкового захворювання.
Як приготувати квас в домашніх умовах
Для приготування квасу з вівса знадобиться – неочищений овес, його можна придбати в магазинах здорового харчування, цукор, вода і родзинки – для посилення смаку, при бажанні, можна від нього відмовитися.
На 3-х літрову банку напою потрібно – 2 ст неочищеного вівса, 4-5 ст л цукру, жменю родзинок.
Перед приготуванням квасу, овес потрібно перебрати, промити теплою і холодною водою.
Промитий овес кладуть у 3-х л банку, додають чисто вимитий родзинки і цукор і заливають кип’яченою водою, але не до верху – приблизно 2 л, потім закривають чистою складеною марлею або капроновою кришкою. Залишають для бродіння в теплому місці на 3 дні, захищаючи від прямих сонячних променів, якщо в приміщенні холодно – на 4 дні. Потім квас проціджують і зберігають у холодильнику, решту закваску не виливають, а використовують повторно – додають кілька ложок цукру, трохи родзинок і знову заливають кип’яченою водою. Не змінювати закваску можна до 1 місяця влітку і до 1,5 — 2 взимку, кожен індивідуально визначає через скільки часу квас втрачає свої смакові якості і необхідно замінити закваску.
При приготуванні квасу, потрібно пам’ятати про деякі «хитрощі»: