Лікування артриту скронево-нижньощелепного суглоба
Артрит скронево-нижньощелепного суглоба — досить поширене захворювання, яке характеризується запальним процесом з’єднувальних хрящових тканин з подальшою їх атрофією. Ця недуга може розвинутися в будь-якому віці, однак найчастіше нею страждають літні люди, у яких раніше діагностувався ревматоїдний артрит.
Причини розвитку артриту скронево-нижньощелепного суглоба
Це захворювання, як правило, розвивається внаслідок отриманих травм, особливо, якщо із-за ушкоджень м’яких тканин і судин кров потрапляє в суглобову порожнину. Крім цього, недуга може носити інфекційний характер, коли причиною його виникнення стають простудні або вірусні захворювання. Грип, ангіна, хронічний тонзиліт і навіть звичайне переохолодження можуть призвести до інфекційної формі артриту скронево-нижньощелепного суглоба. Крім цього, його розвитку сприяють деякі стоматологічні захворювання, а також наявність в організмі вогнищ гнійної інфекції. Обтяжливими факторами є хронічні захворювання, що передаються через кров, і сприяють ослаблення імунної системи.
Як розпізнати недугу?
Існує дві форми артриту скронево-нижньощелепного суглоба — гостра і хронічна. Перший варіант зустрічається набагато частіше, і симптоми такого захворювання можна визначити навіть без допомоги лікаря. Як і будь-який запальний процес хрящової тканини, артрит скронево-щелепного суглоба на початковій стадії протікає практично безсимптомно. Тим не менш, якщо вранці ви відчуваєте легке оніміння в області нижньої щелепи, то варто якомога швидше побувати у ортопеда. Якщо цього не зробити, то незабаром до первинного ознакою недуги додадуться і вторинні симптоми, серед яких — гостра або ниючий біль в області щелепи, характерні клацання і суглобової хрускіт під час позіхання або пережовування їжі.
Слід також враховувати, про який саме формі артриту йде мова. Захворювання в результаті отриманої травми проявляє себе практично відразу ж характерною гострим болем в області щелепи і зміщенням підборіддя в бік. Крім цього, больові відчуття виникають при спробі відкрити рот. Характерною ознакою травматичної артриту є виникнення набряку в області суглоба вже через 20-30 хвилин після його механічного пошкодження. Коли захворювання носить інфекційний характер, то гострий біль в області щелепи виникає під час їжі або ж позіхання. Причому, поступово біль поширюється на шию, вуха, потилицю і мову. З моменту появи перших симптомів до повної нерухомості щелепи, як правило, проходить не більше 5-6 годин. Хронічний артрит зустрічається нечасто і є наслідком несвоєчасної або надану не у повному обсязі медичної допомоги. Така недуга дає про себе знати регулярними ниючими болями в області щелепи, мінімальної рухливістю пошкодженого суглоба і сильним хрускотом при спробі відкрити рот.
Однак навіть якщо ви упевнені, що стали жертвою артриту скронево-нижньощелепного суглоба, слід все ж пройти комплексне медичне обстеження. Крім візуального огляду вам неодмінно запропонують здати аналіз крові, за яким можна судить про те, чи присутній в організмі вогнище запалення.
Лікування артриту
При будь-яких формах цього захворювання головна задача полягає в тому, щоб забезпечити нерухомість щелепного суглоба. Досягається це за рахунок накладання пращевідной пов’язки, яка фіксує нижню щелепу. При інфекційному артриті носити її потрібно 2-3 дні. Коли мова йде про травми, то пов’язка накладається строком на 7-10 днів. Щоб уникнути ускладнень, пацієнтам дозволяється вживати тільки рідку їжу. У всіх випадках людям, що страждають подібною недугою, прописуються анаболіки. При травматичному артриті, що супроводжується набряком, також призначаються препарати, що стимулюють кровообіг в пошкоджених тканинах. Коли мова йде про інфекційному недугу, то в цьому випадку можуть бути використані антибіотики та препарати, що сприяють зміцненню імунної системи.
У кожному конкретному випадку курс лікування призначається індивідуально. Однак при дотриманні всіх рекомендацій лікаря поліпшення спостерігаються вже на 2-3 добу після початку лікувальних заходів. Коли гострі симптоми артриту скронево-нижньощелепного суглоба куповані, призначаються додаткові фізіотерапевтичні процедури, до яких відносяться електрофорез, магнітотерапію, лазерна терапія, спеціальні вправи, розраховані на відновлення функцій лицьових м’язів, а також грязелікування, масаж і аплікації гарячим парафіном.
В домашніх умовах для успішного лікування можна застосовувати мазі з бджолиною отрутою (при відсутності алергії на продукти бджільництва), робити гарячі компреси з відварами ромашки, чебрецю, мати-й-мачухи, кори дуба. Крім цього, на ніч рекомендується малювати в області нижньої щелепи йодну сітку, яка володіє розсмоктуючі, зігріваючими і протизапальними властивостями.
Якщо хронічний артрит скронево-нижньощелепного суглоба пов’язаний з наявністю стоматологічного захворювання, то після купірування гострих симптомів недуги виконується санація ротової порожнини. Якщо цього не зробити, то навіть саме успішне лікування виявиться марним, так як через кілька місяців артрит знову дасть про себе знати. При ревматоїдної різновиди захворювання крім анаболіків і протизапальних препаратів пацієнтам призначають курс фізіотерапії і рекомендують приймати загальнозміцнюючі засоби — вітаміни і біодобавки.
В медичній практиці зустрічається гнійний артрит скронево-нижньощелепного суглоба — захворювання, в цьому випадку позбутися від недуги можна лише хірургічним шляхом, розкривши суглобову порожнину і встановивши дренаж. Подібний діагноз передбачає стаціонарне лікування, яке може тривати 2-3 тижні і включає в себе різні види терапії.
