Масаж для м’язів: застосування масажу при міозиті

Лікування міозиту за допомогою класичного масажу

Одним з основних симптомів гострого міозиту є біль (простріли) при будь-якому русі в м’язах, які зазнали максимальної перевантаження, зазвичай нехарактерній для них. В результаті м’язи стають щільними, набряклими, напруженими, і їх рухова активність суттєво гальмується.

При хронічних формах міалгії до цих симптомах додається неможливість розслабити м’язи. Крім того, на них промацуються узлообразные ущільнення.

Як робити масаж при міозиті

Поряд з симптоматичним лікуванням лікарі нерідко рекомендують масаж, який покликаний активізувати кровообіг, прискорити процеси окислення і відновлення, знизити набряклість і біль, сприяти розсмоктуванню вузлів і в кінцевому підсумку відновлення функцій кінцівки.

При масажі пацієнт повинен перебувати в положенні, коли пошкоджені м’язи кінцівки будуть максимально розслаблені. У рамках перших сеансів проводять більш щадний масаж, в міру одужання лікувальний вплив може посилюватися. Починають сеанс вище болючого місця, а потім поступово спускаються до нього. При міозитах використовують такі масажні рухи:

• — погладжування (руху по шкірі пацієнта виконуються з натисканням різного ступеня, але без зрушування; використовується для поліпшення трофіки шкіри у хворобливому місці і поступового зняття набряку);
• — розтирання (передбачає зрушування шкіри і розтягування її в різних напрямках для посилення припливу крові до тканин, що піддаються масажу);
• — розминка (передбачає захоплення, стискання і розкочування шкіри в різних напрямках для підвищення скоротливої функції м’язів; одночасно вважається пасивною гімнастикою для м’язів);
• — вібрацію (рука масажиста або апарат для масажу передає тілу пацієнта коливальні рухи для посилення рефлексів; може використовуватися при атрофії окремих груп м’язів).

Сеанс масажу завжди завершується розтиранням і погладжуванням.

Тривалість сеансу масажу — не більше 15 хвилин курсом до десяти разів через день.

Допоміжні прийоми при масажі

За рекомендацією лікуючого лікаря масаж може супроводжуватися тепловими процедурами (наприклад, парафинотерапией).

При неостром стані масажну дію поєднується з вправами у вигляді:

• — пасивних та активних рухів;
• — рухів з опором і розтягуванням.

Пасивні рухи відбуваються не пацієнтом, а фахівцем і не супроводжуються вольовим напруженням та скороченням м’язів. Завдяки таким рухам відзначається прискорене відновлення еластичності м’язів.

Активні рухи передбачають участь пацієнта під наглядом масажиста (перед масажем, в процесі і після закінчення) для підвищення працездатності м’язів.

Метою вправ з опором і розтягуванням вважається зміцнення м’язів за рахунок певного зусилля (силового напруги), яка вчиняє масажист:

• — для рук — стоячи
• — або сидячи, для ніг — лежачи.

Слід пам’ятати, що нестерпні болі так само, як і підвищена температура тіла, запалення, ушкодження шкіри в місці дії розглядаються як протипоказання до проведення масажу. До їх усунення повинні використовуватися інші методи лікування.