Опік перекисом водню

Перекис водню активно застосовується в різних областях. Цей сильний окислювач використовується в хімічній і енергетичній галузі промисловості, медицині, побуті та косметології. Всього один «зайвий» атом кисню надає молекулі перекису кардинальні відмінності від молекули води, які виражаються в появі особливих властивостей.

За рахунок цього кисневого атома речовина стає здатним вступати в окислювальні реакції з іншими сполуками, розкладаючи їх на складові частини з виділенням вільного кисню.

В яких випадках можна отримати опік перекисом водню

Для застосування в домашніх умовах перекис водню продається в аптеках у вільному доступі, у формі 3%-ного розчину, розлитого у скляні або пластикові флакони різних обсягів. Рідина зберігає свої властивості, якщо вона міститься при температурі не вище 26 градусів і не більше 2 років. Якщо нею користуватися грамотно, то небажаних наслідків не буде. Однак зустрічаються ситуації, коли після застосування перекису водню з’являються опіки шкіри і слизових оболонок.

Такі випадки можливі, якщо порушені інструкції, згідно з яким цей окислювач повинен застосовуватися. Наприклад, при перевищенні її концентрації або разового обсягу, яким впливають на необхідну площу поверхні. Крім того, порушення умов зберігання також може позначитися на властивості перекису. Слід зазначити, що у людей з підвищеною чутливістю шкіри, її алергічною настроєністю або наявністю шкірних захворювань, навіть у стадії ремісії, перекис водню для медичних і косметичних цілей потрібно використовувати дуже обережно. Краще замінити її альтернативними препаратами.

Цей окислювач широко використовується в побуті і тільки зовнішньо:

• з косметичною метою для освітлення волосся;
• для виведення плям органічного походження з текстильних матеріалів;
• для обробки ранових поверхонь, щоб зупинити кровотечу і дезінфікувати;
• для зупинки кровотеч з носа;
• для лікування нагноівшіеся ран, запальних явищ на слизовій оболонці рота (стоматит) і ясен (гінгівіт).

Використовуючи перекис водню правильно, можна забезпечити відмінне знезараження будь-яких ран, так як засіб має бактерицидну дію, а також «припікає» пошкоджені капіляри, за рахунок чого і зупиняється невелика кровотеча. Видалення з утворюється вільним киснем (під час спінювання перекису) елементів гною, бактерій і продуктів розпаду допомагає пошкодженої шкірі або слизовій оболонці швидше відновити.

Ступені опіків від перекису водню

Більшість випадків хімічних опіків, пов’язаних з неписьменним використанням перекису, є не надто великими і небезпечними для здоров’я пацієнта. Але в клінічній практиці також описані рідкісні випадки, коли опіки сягали глибоких шарів шкіри і навіть м’язових мас. Подібна статистика дозволяє підрозділити прояви опіків на 4 ступені:

• Почервоніння шкірного покриву або слизових оболонок, відчуття болючості при дотику.
• До гіперемії додається набряк, пухирі з прозорим вмістом, відчуття болю стає постійним.
• Опік вражає нижні шари дерми, шкіра практично відмирає відразу після використання засобу; з’являється груба кірка, під якою формується рубцева тканина.
• Опік досягає м’язів, через масованого розпаду тканин утворюється величезна кількість токсинів, які негативно впливають на весь організм пацієнта; у важких випадках можливий і летальний результат.

Якщо опік першого ступеня, то при своєчасному наданні медичної допомоги шкіра або слизові оболонки відновлюються повністю. З другої мірою вже може розпочатися процес рубцювання, з-за чого, залежно від локалізації, формується значний косметичний дефект.

Що робити при опіку перекисом водню

Як зрозуміти, що шкіра або слизова оболонка рота (при стоматиті, наприклад) реагує на перекис водню ненормально? Якщо поряд з появою обов’язкового шипіння і спінювання кошти, пацієнт починає відчувати печіння або біль, то слід відразу починати надавати медичну допомогу. Перекис водню призводить до хімічних опіків, які мають властивість з часом заглиблюватися, так як рідина проникає в більш глибокі шари тканин. Тому не слід терпіти хворобливі відчуття, інакше наслідки виявляться більш серйозними.

Всі дії по наданню допомоги при опіку складаються у три етапи:

• Змити перекис водню великою кількістю прохолодної або трохи теплої води, краще проточною. Тільки так можна видалити засіб з шкіри повністю. Не можна прати його рушником або ватою, так як при цьому обов’язково відбудеться втирання перекису в шкіру і посилення симптомів опіку. Якщо обпалена слизова оболонка рота, то слід почати негайно промити ротову порожнину, протягом 20-30 хвилин.
• Навіть при своєчасному очищенні шкіри і слизових оболонок від перекису водню невелика її кількість може все-таки встигнути проникнути в більш глибокі шари. Тому дуже бажано далі застосувати засоби, які нейтралізують перекис. До них відноситься лимонна кислота, розведена водою, і сік свіжого лимона. Ці рідини потрібно нанести на ватні тампони або диски і легкими рухами обробити ними пошкоджену шкіру.
• Якщо опікова поверхня невелика, немає бульбашок і сильної болі, то далі досить нанести на шкіру шар мазі або крему Бепантен (або інших коштів з цієї ж групи), і через кілька днів дерма повністю відновиться. Якщо опік значний і має велику площу, то слід накласти суху стерильну пов’язку і терміново звернутися в лікувальний заклад.

Можливі випадки опіків шкіри голови при освітленні волосся за допомогою перекису водню. У таких ситуаціях необхідно всю голову промити під теплою проточною водою протягом 30 хвилин. Потім обробити шкірний покрив Бепантеном, що прискорить відновлення дерми та волосяних фолікулів.

Якщо перекис водню випадково потрапила в очі, то з’являється сильне печіння і різь. Потрібно швидко промити очі теплою водою до зникнення неприємних відчуттів і звернутися до окуліста, так як опік може вплинути на зір.

У рідкісних випадках зафіксовано і потрапляння перекису водню в стравохід, який при цьому отримує опіки різного ступеня. Щоб не було катастрофічних наслідків, необхідно викликати швидку допомогу, а до її приїзду випити розведений водою картопляний крохмаль або тепле молоко.

Перекис водню, при її широкої популярності в побуті і медицині, може виявитися досить небезпечним речовиною. Тому, щоб уникнути опіків потрібно використовувати її, дотримуючись інструкцій додаються.