Пінополістирол: шкідливий чи ні

Суперечки про користь і шкоду пінополістиролу ведуться не перший рік. Виробники та реалізатори цього матеріалу стверджують, що він екологічно чистий, не виділяє токсинів, володіє відмінною тепло-і звукоізоляцією, а також низькою паропроникністю. Окремо згадується про його пожежної безпеки і довговічності.

Наукові кола та екологи доводять зовсім протилежне, наводячи на підтвердження своїх слів наукові факти і результати технічних дослідів і досліджень. Хоча щодо високого ступеня тепло — і звукоізоляції претензій не пред’являється – цими якостями пінополістирол дійсно володіє повною мірою.

Нешкідлива хімія?

У сучасному будівництві використовується пінополістирол трьох видів:

• пресовий;
безпресовим;
екструзійний.

Їх основним компонентом є полістирол, тому будь-які запевнення плану: «Нашому увазі пінополістиролу не властиві недоліки інших, оскільки у них різний склад» не мають під собою абсолютно ніякого підстави. Склад – це ПОЛІСТИРОЛ + добавки, не більше!

Тепер поговоримо про безпечність його для здоров’я. Полістирол – повністю хімічний матеріал, причому ДУЖЕ токсичний. Він не може бути екологічно чистим за визначенням!

Полімери розкладаються під впливом багатьох факторів: тепла, світла, вологи, кисню, механічних впливів і т. д. В результаті утворюється вільний стирол – вкрай отруйна речовина. Цей процес триває постійно і мешканцям будинків, оздоблених пінополістиролом, доводиться дихати шкідливими випарами 24 години на добу.

Наслідки дуже сумні: дуже страждає печінка (аж до токсичного гепатиту), серцево-судинна система, виникають різноманітні хронічні захворювання, причину яких медики не можуть виявити. Жінкам тривале вдихання отруйних парів гарантує безпліддя. Особливо небезпечні полімери в жарку пору року – концентрація стиролу в повітрі може перевищувати допустиму норму у 169(!) раз. Між іншим на Заході такі речовини відносять до органічних забруднювачів, які заборонені Стокгольмської конвенції.

Горить чи не горить?

Пожежобезпечність пінополістиролу – 100% вигадка, розрахований на залучення покупців. Навіть так званий «самозатухающийся» пінополістирол нічим не відрізняється від звичайного. Це було доведено поруч вогневих випробувань. При горінні утеплювач виділяє величезну кількість отруйних газів, які просочуються крізь стіни приміщень.

Пожежу, що спалахнула в одній з квартир на першому поверсі, призводить до отруєння сусідів по майданчику і людей з квартир, розташованих вище. Пожежні служби вже не раз стикалися з такими ситуаціями, коли саме через отруєння не вдавалося врятувати не тільки погорільців, але і деяких інших мешканців будинку.

«Довговічність» — це скільки?

Довговічність пінополістиролу зазвичай не перевищує 20 років – і це в найкращому випадку. Середній термін служби утеплювача 10 років, але він починає руйнуватися вже через 2 роки, тому використовувати його в житловому будівництві недоцільно хоча б з цієї причини.

На передчасне «старіння» впливають перепади вологи і температури, пожежа у кожній з квартир багатоквартирного будинку, контакт з бензином, ацетоном та іншими будівельними рідинами. Останнє особливо складно попередити, оскільки шкоду утеплювача наноситься безпосередньо в процесі будівництва і відстежити їх не завжди вдається.

Крім того, старий пінополістирол набагато більш отруйний, ніж новий. У конструкціях, оброблених таким матеріалом, повинна виконуватися його регулярна заміна – це обов’язково!

Підбиваючи підсумки

Виходячи з усього перерахованого вище, можна зробити 2 висновки:

1. Використання пінополістиролу для будівництва житлових приміщень неприйнятно.

2. При плануванні конструкцій, в яких буде використовуватися пінополістирол, повинен бути обов’язково передбачений доступ до утеплювача для його заміни.

У будь-якому разі сучасний ринок будматеріалів пропонує величезну кількість різноманітних утеплювачів, тому навіть відмовившись від пінополістиролу завжди можна знайти йому недорогу і гідну заміну.