Родничок у новонароджених
Організм новонародженого малюка має ряд відмінних особливостей, однією з яких є джерельце — м’яке «віконце» в області тімені. Його наявність дуже часто лякає молодих батьків, які вважають, що їхні чада деформована голова, і б’ють на сполох, звертаючись за допомогою до різних фахівців. Насправді, приводу для занепокоєння немає, так як джерельце є не тільки природним, але і необхідним отвором в черепній коробці. Вся справа в тому, що на першому році життя дитина розвивається дуже інтенсивно, і це стосується не лише збільшення в масі та об’ємі. Істотні зміни зазнають практично всі внутрішні органи дитини, включаючи головний мозок. Для того, щоб ніщо не заважало йому розвиватися, природою і передбачається джерельце — відкритий ділянку черепа, який затягнуть лише шкірою. Втім, у тім’ячка є і ще одне призначення, яке полягає в регулюванні температури тіла новонародженого. Відомо, що приблизно до 6-7 місяців малюки не в стані робити це самостійно, і якщо їм жарко, то на шкірі тут же виступає пітниця — характерна висип яскраво-рожевого кольору. Коли малюк хворіє, і температура його тіла підвищується, джерельце виконує функції природного охолоджувача головного мозку, що дуже важливо для подальшого розвитку дитини. Адже не секрет, що пошкоджені клітини «сірої речовини» не відновлюються, і при відсутності тім’ячка новонароджені б при найменшій застуді ризикували перетворитися у розумово відсталих людей. Крім цього, варто згадати амортизаційну функцію джерелець, яка дуже важлива під час появи малюка на світ. Коли він проходить через родові шляхи, то черепна коробка піддається сильному зовнішньому тиску. І лише завдяки наявності джерелець кістки голови зміщуються, що дозволяє уникнути їх перелому і деформації.
Про наявність тім’яної тім’ячка знають практично все, так як з-за досить значних розмірів, що складають кілька сантиметрів в діаметрі, не помітити просто неможливо. Однак мало хто припускає, що у новонароджених є і ще один струмок, який розташовується в області потилиці. Його діаметр рідко перевищує 0,5 см, проте в перші кілька місяців життя його можна промацати у більшості дітей. Втім, добре розвинені в фізичному плані малюки, що з’явилися на світ доношеними, нерідко не мають другого тім’ячка, який затягується ще в утробі матері. Це не є патологією і вказує лише на відмінне здоров’я новонародженого. Функції так званого «малого джерельця» точно такі ж, як і великого. Він служить природним регулятором температури і при цьому дозволяє головного мозку формуватися без яких-небудь відхилень. Дані джерельця є непарними, і їх наявність легко можуть визначити навіть ті, хто дуже далекий від медицини. Однак мало хто знає про те, що у більшості новонароджених існують і чотири парних тім’ячка. Два з них, іменовані клиновидними, розміщуються в області скронь і мають форму стріл, довжина яких не перевищує 1 див. Ще два парних тім’ячка розташовані за вухами і іменуються соскоподібного. Їх діаметр не перевищує 3-4 мм, а форма нагадує сосок.
Великий джерельце, розташований в області тімені, найчастіше має форму ромба, діаметр якого коливається в межах 3-3,5 див. Однак якщо розміри тім’ячка значно менше, то не варто турбуватися, так як це не є відхиленням. Набагато страшніше, коли джерельце збільшений, що може вказувати на нестачу кальцію і фосфору в організмі малюка. Крім цього, збільшений джерельце може симптомом ряду серйозних проблем зі здоров’ям. Наприклад, подібне явище спостерігається при гідроцефалії, рахіті або ж порушення внутрішньоутробного розвитку плода. Крім цього, занадто великий джерельце нерідко зустрічається у дітей, які з’являються не світ недоношеними. У той же час в медичній практиці іноді зустрічаються випадки, коли тім’яної джерельце у новонароджених малюків повністю відсутня. Це також вказує на серйозні відхилення в. найчастіше, на недостатній обсяг головного мозку дитини.
Як правило, парні джерельця повністю заростають вже через 1,5-2 місяці після народження дитини. Потиличний джерельце при його наявності зникає приблизно до четвертого місяця життя малюків. Що стосується тім’яної тім’ячка, то процес його закриття дуже індивідуальний і залежить від багатьох факторів. Тут позначається не тільки інтенсивність фізичного розвитку дитини, але і спадкові фактори. Тому у деяких малюків джерельце зникає вже до 6-7 місяців, а у інших залишається відкритим аж до 2 років. Проте в більшості випадків він затягується приблизно до 10-12 місяців, що є нормою для більшості дітей, які не мають відхилень у розвитку.
