Що робити, якщо виникла алергія на йод?

Багатьох з вас, напевно, здивує таке явище, як алергія на йод. Тим не менш, вона має місце бути, хоча і не належить до числа поширених реакцій і зустрічається досить рідко. Зазвичай це виявляється випадково, і викликає щире здивування у осіб з наявністю алергенних властивостей у такого простого і популярного засобу. Чому виникає алергія на йод, і в яких формах вона проявляється? Чи можна від неї позбутися і якими способами? На ці питання спробуємо знайти відповіді.

Фактори виникнення реакції

Для початку варто відзначити, що йод, як компонент, входить до складу багатьох лікарських препаратів, що застосовуються в профілактичних цілях та для терапії захворювань щитовидної залози, а також знаходиться в антисептичному засобі.

Ознаки непереносимості при першому використанні виникають дуже рідко, тому констатувати алергію на нього важко, і, як правило, вона дає про себе знати після декількох застосувань. Найпоширеніші причини реакції можна перерахувати по пальцях, це:

  • хронічні захворювання;
  • перевищення доз йодовмісних ліків;
  • індивідуальна непереносимість хімічного елемента.

Передозування виключається більшістю фахівців, тому що щитовидна залоза здатна нейтралізувати її. А от наявність генетичних відхилень і захворювань, при яких застосовується самостійно йодсодержащее засіб, може служити фактором алергічної реакції у зв’язку з порушенням обмінних процесів і неповним засвоєнням мікроелемента організмом, що зазвичай проявляється у дітей з генетичною схильністю.

Опис процесу і його симптоматика

На рівні організму алергія на хімічний елемент проявляється в три етапи:

  1. На першому йодсодержащее засіб перетворюється в нову форму, связывающуюся з білками.
  2. На другому організм починає формувати антитіла.
  3. На третьому імунна система провокує реакцію.

Для імунітету алерген є чужорідною речовиною, тому відповідною реакцією організму стає вивільнення близько двадцяти видів активних компонентів, таких як серотонін, кинин, гепарин, провокують відповідну симптоматику. Всі симптоми алергії на йод діляться на дві категорії:

Перевірено дерматологами, з ознаками:

  • виникнення свербежу;
  • зміни кольору шкірного покриву і появи рожевою або яскраво червоної висипки;
  • набряклості в місцях нанесення йоду;
  • дрібно бульбашкових висипань;
  • багато формного еритеми або синдрому Стівенса-Джонса;
  • у рідкісних випадках при введенні контрастної речовини, токсичного буллезного дерматиту.

Системну, при внутрішньовенному введенні йодовмісних засобів та їх зовнішньому застосуванні, з ознаками:

  • утрудненості дихання з наростанням задишки;
  • набряклості носогубних зон;
  • набряку Квінке та ангіоневротичного набряку;
  • бронхоспазму;
  • еритеми верхнього шару шкіри;
  • алергічного риніту.

Реакція на йод може мати різну симптоматику, відповідно до індивідуальних особливостей організму, але самим серйозним симптомом вважається стрімкий розвиток анафілактичного шоку, причиною якого є вживання хімічного елемента всередину або внутрішньовенний введення препаратів на основі йоду.

Найбільш трагічні наслідки має внутрішньом’язовий введення кошти, тому процедури з йодовмісними ліками повинні проводити виключно медичні працівники, здатні надати першу допомогу потерпілому, а яскраво виражені ознаки алергії підлягають терапії, яку призначає фахівець.

Медикаментозна терапія

Лікування непереносимості хімічного елементу, насамперед, неможливо без виключення будь-якого контакту з ним. Алергія у легкій формі лікується антигістамінними засобами другого покоління, не викликають відчуття сонливості, але якщо має місце набряк Квінке або бронхоспазм, то внутрішньовенно вводяться стероїдні гормони, наприклад, препарат «Дексаметазон».

При яскраво вираженому набряку гортані застосовують комплексну терапію зі стероїдними гормонами та антигістамінними препаратами, а в складних випадках встановлюють трахеотомічну трубку, що дозволяє налагодити процес дихання.

Анафілактичний шок тягне за собою негайне припинення контакту з алергеном і адреналінові заходи, в разі гострої необхідності ? серцево-легеневу реанімацію. Найбільш успішними ліками при алергії на йод вважаються:

  • з профілактичною метою – «Тавегіл», який однаково хороший і в терапії дерматитів, реакцій непереносимості деяких препаратів;
  • при анафілактичному шоці, дерматиті, алергії – «Піпольфен»;
  • при свербінні, набряку слизових, чханні – антигістамінні «Еріус»;
  • у випадку медикаментозної алергії, набряку Квінке, дерматиту, алергічної астми – «Лоратодин»;
  • для екстрених випадків – антигістамінні «Супрадін»;
  • від алергії, свербежу, при анафілактичному шоці, алергічних ускладненнях, бронхіальній астмі – «Димедрол»;
  • при лікарської і харчової алергії, набряку Квінке, шкірному свербінні — «Фенкарол».

Народна терапія

Народні засоби визнані не менш ефективними, ніж медикаментозні препарати, і успішно застосовуються для полегшення сверблячих відчуттів і зменшення висипань. Всі вони складаються з натуральних компонентів – трав, доступні за ціною і довели свою спроможність:

  1. Настоянка з ромашкою і чередою для внутрішнього прийому готується з суміші компонентів, залитих окропом і настояної п’ятнадцять хвилин. Можна робити окремо, тоді ромашковий настій п’ють тричі на день, а з низки п’ять разів.
  2. Трав’яні настої застосовуються і для лікувальних ванн, які допомагають лікувати шкірні запальні процеси і комфортніше переносити курс терапії.
  3. Можна лікуватися соком, віджатим з кореня селери. Ця рослина вважається найбільш корисним при алергіях. Рослинні ліки п’ють тричі на добу, доза становить одну-дві чайні ложечки засобу перед їжею, за тридцять-шістдесят хвилин.
  4. З кореня селери пахучого готують і настій. Його треба подрібнити, залити окропом і настояти дві години, відфільтрувати. На дві столові ложки рослини склянку рідини. П’ють тричі на день перед їжею по третині склянки.

Терапія шляхом виключення провокаторів реакції

Спровокувати алергію на йод здатний будь-які ліки, його містить. Найбільш популярними в народі препаратами з хімічним елементом є нижчеперелічені кошти. Отже, варто виключити із застосування або бути особливо уважними при використанні:

  1. Спиртового йодного розчину, який дуже поширений у побуті і застосовується часто. Пляшечку з йодом є в кожній домашній аптечці, і при будь-якій рані ми відразу ж кидаємося обробляти її цим засобом, щоб уникнути зараження.
  2. Розчину Люголя, з дитинства відомого кожному, кому часто діагностували респіраторні інфекції, ангіну.
  3. Лікарських препаратів типу «Йодомарину», «L-тироксину», застосовуваних при дефіциті йоду, різних захворюваннях щитовидної залози, і в профілактичних цілях.
  4. Препаратів для лікування аритмії серця.
  5. Контрастних засобів для діагностики (рентгенографія, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія).

Особливо зверніть увагу на п’ятий пункт, так як контрастні препарати застосовуються для внутрішньовенного введення, що значно небезпечніше для організму в зв’язку з блискавичною швидкістю потрапляння хімічного елемента в кровоносну систему, і в їх складі безліч інших шкідливих алергенів. Діагностика з контрастними засобами повинна бути узгоджена з лікарем.

Із раціону харчування слід прибрати продукти з великим вмістом йоду. Реакція не змусить себе чекати, якщо ви їли:

  • морську капусту;
  • морепродукти;
  • йодовану сіль.

Уважно складайте своє меню і цікавтеся складом страв, які дегустіруете не вдома.

Як визначити наявність реакції?

Процедура проста, і її можна провести вдома самостійно. Що робити, щоб виявити алергію на йод?

  1. Змочити в розчині ватяні палички і нанести смужки на шию, в зоні з самим тонким і чутливим епідермісом. Трохи почекати.
  2. Якщо реакції немає, то немає і алергії. Якщо з’явилися симптоми – є, і слід негайно змити розчин.
  3. Зникнення смужок через пару годин вказує на йододефіцит і вимагає прийняття заходів щодо його усунення.

Дбайливо і уважно ставтеся до себе, щоб не пропустити симптоми алергії на йод.


Додати коментар