Плюси, мінуси і що таке стрітфуд

Спочатку «street food» був простою, без надмірностей їжею, яку можна було придбати на вулиці за невелику суму грошей, тому він мав попит виключно у бідних верств населення деяких країн. Зараз стріт-фут отримав масовий розвиток у багатьох куточках світу і за статистикою, приблизно два з половиною мільярди людей щодня вживають швидку вуличну їжу, причому це люди з різним рівнем доходу.

Філософія сучасної вуличної їжі

Що таке сучасний «street food»? Це не тільки можливість швидко поїсти, тому що ритм життя значно прискорився, і перестало вистачати часу на довгий прийом їжі, але й частина культури кожної окремо взятої країни.

В даній системі швидкого громадського харчування відображаються:

• історія держави;
• соціальна обстановка в країні;
• економічне становище.

Зараз навіть з’явився особливий вид туризму – «гастрономічний», коли мандрівники задаються метою не оглядати визначні пам’ятки, а скуштувати їжу, яка стає «візитною карткою» країни. Все інше в турі для них служить приємним доповненням до місцевих делікатесів.

Переваги і недоліки «street food»

Звичайно, вулична їжа міцно увійшла у наше життя, і ми вже не уявляємо собі прогулянки, без легкого або не дуже, перекушування на ходу. Однак таке харчування має свої плюси:

• доступність за ціною;
• поширеність — в будь-якій країні, населеному пункті, на вулиці;
• швидкість приготування;
• ситність і непогані смакові якості;
• можливість взяти з собою в зручній упаковці і перекусити тут же, або неподалік,

і мінуси:

• невпевненість у свіжості продуктів;
• можливі антисанітарні умови приготування та вживання;
• надлишкова гострота, жирність їжі;
• шкідливість швидкого поглинання для ШКТ;
• висока калорійність.

Швидке вуличне харчування все ж не вітається лікарями і дієтологами, а схуднення, людям з надмірною вагою, при такому графіку і способі прийому їжі точно не загрожує.

Різновиди їжі на вулиці

Отже, що ж нам можуть запропонувати різні країни в якості стріт-фуду сьогодні? Які страви і напої можна скуштувати в Європі, Азії і у нас, на батьківщині? Зазвичай все, що продається поза приміщеннями громадського харчування, в місцях особливого скупчення людей у вигляді ринків, площ, набережних тощо, готується тут у спеціальних пересувних кіосках або пропонується з лотків.

Перевага віддається різним закускам і стравам «на швидку руку», які вимагають обмеженого часу для готування або звичайного підігріву безпосередньо у присутності потенційного споживача. Серед найпростіших прикладів стріт-фуду кожен може назвати звичні більшості людей:

• варену кукурудзу;
• гамбургери;
• шаурму і хот-доги;
• млинці та пампушки;
• вафлі і тістечка;
• коктейлі і фреші;
• прохолодні напої та каву.

Для подачі використовують спеціальний одноразовий посуд або упаковку з фольги для зручності прийому їжі.

Форми вуличного харчування

У всіх країнах «street food» представлений в трьох формах, коли страви і напої продаються:

• з лотків;
• з автофургонів;
• зі стаціонарних палаток.

Пересувні «закусочні» і стаціонарні кіоски зазвичай оснащені вітриною з продаваними смаколиками, а також невеликим приміщенням, де є все необхідне для приготування їжі — вогонь і вода, обладнання в залежності від спеціалізації – гриль і поверхні для смаження м’яса або млинчиків, холодильники.

Лотки відрізняються яскравим розфарбуванням для помітності здалеку з логотипами, що рекламують відомі фірми або ресторани. У більшості випадків, у країнах Заходу і Сходу, вулична їжа є приватним сімейним бізнесом. А особливо популярні автофургони через мобільність та охоплення більшого сегменту покупців, особливо в країнах Європи та Америці.

«Найгарячіший» час для вуличних торговців літній період, туристичний сезон, фестивалі, чемпіонати, свята та інші заходи з масовими гуляннями жителів і гостей населеного пункту. Наметів, лотків і фургонів в такі дні не злічити, а всієї смакоти не перепробувати. У наметах можна навіть покуштувати супи і другі страви з овочів, а не просто піцу або хот-доги.

Особливості світового «street food»

Соціальні відмінності країн спостерігаються у місцевої вуличної їжі. Наприклад, в Бангладеш вам ніколи не зустрінеться жінка-продавець, тому що її призначення – домашнє вогнище і діти, а в Таїланді серед продавців велика кількість представниць слабкої статі. Географія і клімат теж знайшли своє відображення у складі їжі. До прикладу, в Індії вона гостра, а в гірському В’єтнамі ні, хоча і не менш багата спеціями з травами.

Азія може запропонувати масу варіантів страв, починаючи з китайських і тайських різноманітних закусок:

• устричного омлету;
• китайських мантів «баоцзи»;
• фикусового желе;
• їстівних комах;
• інших екзотичних страв.

У японців все робиться грунтовно, і прийом їжі – це справжнє мистецтво, яке не терпить суєти. Причому «їжа на ходу» для них – ознака відсутності культури. Але і тут, тим не менш, існує японський вуличний «онігірі».

Вулична їжа європейців нам більш звична – картопля фрі і бургери, кава і вафлі. Але ось в Амстердамі вуличною їжею може бути обожнюваний населенням солоний оселедець, в Парижі смажені каштани. У Берліні можна покуштувати знаменитих німецьких ковбасок, смажених з каррі або іншими соусами. У нас не обійтися без млинців та квасу. Загалом, стріт-фут є скрізь. Смачного!