Стригучий лишай у людини
Серед зовнішніх інфекційних захворювань, якими щорічно страждають десятки тисяч людей, особливе місце займає стригучий лишай, що вражає шкіру і нігтьові пластини. З цією недугою стикаються не тільки діти, які обожнюють возитися з домашніми тваринами, але і дорослі, які запросто можуть стати жертвою власної необачності. І в цьому немає нічого дивного, так як заразитися стригучим лишаєм можна не тільки від тварин, але і від людини. При цьому зовсім необов’язково входити в прямий контакт з носієм інфекції, досить скористатися належними йому речами або предметами особистої гігієни, на яких залишилися суперечки паразитичних грибків. Наслідки в тому випадку можуть бути вельми плачевними, так як стригучий лишай дуже швидко поширюється по всьому тілу. Якщо не вжити належних заходів безпеки, то невелике вогнище ураження розміром в декілька сантиметрів вже через пару місяців ризикує перетворитися на величезну пляму, яка поступово буде захоплювати все нові і нові ділянки шкіри. Для життя ця недуга не представляє якої-небудь загрози, проте уражені шкірні покриви мають дуже неестетичний зовнішній вигляд. Плюс до всього, людина, що є носієм стригучого лишаю, становить потенційну загрозу для оточуючих, тому в більшості випадків його чекає госпіталізація в шкірно-венерологічну клініку для комплексного лікування.
Як розпізнати стригучий лишай — які симптоми?
Симптоми цієї недуги мають яскраво виражений характер, і їх важко сплутати з проявами будь-якого іншого захворювання. Якщо мова йде про поразку волосяних покривів голови, то в цьому випадку на місці позбавляючи утворюється лисина, досягає діаметру в кілька сантиметрів. Спочатку уражена шкіра, що має гладку поверхню, виглядає злегка запаленої і почервонілою. Проте з часом всередині позбавляючи можуть з’являтися бульбашки, які, лопаючись, утворюють струпи. Сама зона ураження нерідко свербить. На більш пізній стадії, коли спори грибків проростають в шкіру, її поверхня стає горбистою і шорсткою, з бульбашок нерідко виділяється гній. Якщо не почати лікування на цій стадії, то місця ураження шкіри стригучим лишаєм починають запалюватися, утворюючи осередки абсцесу.
На відкритих ділянках шкіри, позбавлених рослинності, стригучий лишай має форму округлих або еліптичних плям червонуватого кольору. При подальшому розвитку хвороби вони покриваються бульбашками і струпами, а потім стають шорсткими, горбистими, іноді можуть кровоточити. Не менш характерними є і поразки стригучим лишаєм нігтьових пластин, в результаті чого на їх поверхні утворюються досить великі білі плями. З часом нігті на уражених ділянках починають кришитися і відшаровуватися, що може заподіяти сильний біль при дотику до вогнищ поширення недуги.
Найскладніше діагностувати стригучий лишай на підошвах ніг і долонях, де плями практично непомітні. Однак недуга видає себе характерним сверблячкою, а на місці розчісування шкіри з’являються невеликі пухирі, з яких при розтині виділяється гнійна рідина. До речі, треба відзначити, що на ступнях і долонях стригучий лишай зустрічається вкрай рідко.
Лікування стригучого лишаю за допомогою медикаментів
Навіть якщо мова йде лише про одному вогнищі ураження шкіри незначного діаметру, медики найчастіше наполягають на госпіталізації пацієнтів і виявляють коло їх спілкування, щоб запобігти поширенню недуги. Але навіть якщо лікування стригучого позбавляючи здійснюється в домашніх умовах, а не в стаціонарі, воно повинно носити комплексний характер.
В першу чергу, знадобиться допомога досвідченого дерматолога, який допоможе виявити тип грибка, який вразив шкірні покриви, і підбере найбільш дієві в кожному конкретному випадку лікарські препарати. В першу чергу, мова йде про спеціальні мазі, які успішно борються з подібною інфекцією. Крім цього, пацієнтам в обов’язковому порядку призначаються антибіотики, які допомагають підсилити ефект від зовнішнього впливу лікарських засобів. У деяких випадках, коли вогнища ураження шкіри досить великі, до мазей і антибіотиків додають протигрибкові таблетки призначені для перорального використання. Слід зазначити, що механізм ураження стригучим лишаєм шкірних покривів досі ще вивчається, і медики не можуть дати чіткої відповіді на запитання, чому при контакті з хворою твариною одна людина інфікується, а інший — ні. Пов’язують це із захисними функціями організму, і, зокрема, з виробленням певних груп гормонів. Тому в деяких випадках пацієнтам, які стали жертвою стригучого лишаю, додатково призначають прийом гормональних препаратів.
Курс лікування в кожному конкретному випадку є індивідуальним і може складати від 5-7 днів до декількох місяців. Все залежить від ступеня ураження шкіри і загального стану організму пацієнта. У будь-якому випадку, лікування вважається завершеним лише тоді, коли на тілі людини не залишиться жодного вогнища ураження стригучим лишаєм.
Боротьба зі стригучим лишаєм народними методами
Перспектива провести у лікарні невизначений час зовсім не радує тих, хто особисто стикнувся зі стригучим лишаєм. Саме з цієї причини багато хто воліє використовувати в боротьбі з цим підступним недугою народні засоби, які відрізняються своєю простотою і ефективністю. Найбільш простий і доступний варіант полягає в тому, щоб двічі на добу обробляти уражені ділянки шкіри звичайним йодом. Правда, в цьому випадку слід дотримувати певні заходи безпеки, стежачи за тим, щоб ватка, якій ви наносите засіб на лишай, ні в якому разі не стикалася зі здоровими ділянками шкіри. Цей метод боротьби з стригучим лишаєм дає прекрасні результати, і вже через тиждень пляма почне лущитися, а під ним буде новий епідерміс, чистий і гладкий. Правда, слід враховувати, що під час курсу лікування мочити уражені ділянки тіла категорично заборонено.
Якщо шкіра володіє підвищеною чутливістю, і йод може викликати сильні опіки, то в цьому випадку можна приготувати суміш, що складається з соку подорожника, часнику і активованого вугілля, які беруться в рівних пропорціях. Отриманий засіб потрібно втирати в лишай 2-3 рази на добу до повного зникнення симптомів захворювання, на що може знадобитися до 10-12 днів, якщо мова йде про одиничному осередку ураження.
Якщо лишай виявлено на голові, то оптимальний варіант лікування в домашніх умовах полягає в тому, щоб втирати в шкіру сік чистотілу, який слід в рівних пропорціях змішати з топленим вершковим маслом. Така мазь володіє прекрасним протигрибковим ефектом і, до всього іншого, перешкоджає поширенню стригучого лишаю, з-за якого багатьом доводиться голитися наголо. Для тіла само можна приготувати спеціальну мазь, що складається з 50 г топленого вершкового масла, 1 чайної ложки риб’ячого жиру і 1 столової ложки соку часнику. Втирати таку мазь на уражені ділянки шкіри слід не менше 3 разів на добу, стежачи за тим, щоб після використання засобу вогнище ураження залишався вільним від одягу хоча б на 1-2 години. Курс лікування стригучого лишаю за допомогою цього народного засобу розрахований на 5-7 днів, але при необхідності його слід продовжити до повного зникнення ознак захворювання і оновлення шкіри на уражених ділянках тіла.
Профілактика стригучого лишаю
Головне правило, яке слід дотримуватися тим, хто хоче застрахувати себе від інфікування подібною недугою, полягає в уникнення контактів з бездомними тваринами, які є носіями стригучого лишаю. Якщо ви або ваші діти все ж погладили у дворі кішку або собаку, то слід не тільки ретельно вимити руки з милом, але і обробити їх спиртом. При цьому до завершення гігієнічних процедур потрібно постаратися не торкатися брудними руками до обличчя, волосся і одягу.
У випадку, коли в родині хтось заразився стригучим лишаєм, йому необхідно виділити не тільки індивідуальний посуд, але і провести профілактику в приміщенні, протерши борним спиртом речі і предмети, які призначені для загального користування. Також слід подбати про те, щоб у хворого була своя мочалка, рушник, постільну білизну. В ідеалі йому необхідно виділити окрему кімнату, в якій раз на добу слід робити вологе прибирання.
Спори грибків, що провокують розвиток стригучого лишаю, можуть легко осідати на шкірних покривах і одязі здорових людей. Саме з цієї причини необхідно обмежити їх контакти з пацієнтом. Найкращий варіант в цьому випадку — помістити хворого в стаціонар, де для нього будуть створені всі необхідні умови лікування недуги.
