Виховання дитини: виховуємо лідера в сім’ї

Чому так важливо в наш час виховувати у дитини лідерські якості?

Якщо запитати у батьків, якими вони представляють своїх дітей в майбутньому, більшість з них скажуть, що дорослими, успішними, самостійними, кращими. Однак не всі дорослі знають, як виховати у своїй дитині прагнення стати першим, щоб він міг досягти висот на професійній ниві, в особистому житті.

Між тим сучасна дійсність диктує свої умови: щоб вижити в епоху жорсткої конкуренції, ринкових відносин, людині необхідно володіти певним набором якостей, в числі яких:

— ініціативність,
— активність,
— підприємливість,
— стресостійкість.

Вчителі ж наполягають на тому, що дітям важливо якомога раніше прищепити самоповагу, високу самооцінку, лідерські якості, щоб вони були успішними у всьому.

Лідер з народження

Найчастіше батьки починають замислюватися про наявність лідерських якостей у своєї дитини, коли той досягає підліткового віку, а це, треба сказати, досить пізно. Починати треба з самого народження. Дитина-лідер навіть у три роки буде виділятися на фоні інших дітей: він – головний призвідник чергової витівки, нової гри (в ній же він і верховодить, розподіляє інші ролі); зазвичай йому віддають саму смачну цукерку або кращу іграшку. Його чарівність поширюється також на дорослих. Вихователі закликають інших дітей рівнятися на такого чудового хлопчика (прекрасну дівчинку), йому (їй) найчастіше віддають почесні завдання, головні ролі в постановках.

Діти за своєю природою – егоїсти, а бажання стати лідером є проявом егоцентризму. Тому можна стверджувати, що будь-яка дитина може стати лідером, а для цього батькам необхідно створити сприятливі умови. Головне завдання дорослих – вибудувати процес виховання таким чином, щоб дитина правильно оцінював себе, поважав, і при цьому міг критикувати свої дії, прагнув вдосконалюватися.

Перші перемоги і поразки дитина пізнає в сім’ї, дому. Батькам важливо в такі моменти знаходитися поряд з дитиною, і давати правильні реакції на події:

— у моменти невдач – підбадьорити, підтримати, запропонувати через деякий час, коли він буде готовий, повторити спробу;
— у ситуації успіху – похвалити, натякнути, що не сумнівалися в його здібностях.

Постарайтеся не панікувати з будь-якого приводу, не робити з незначно події, проступку, помилки дитини цілу трагедію, в іншому випадку дитина виросте невпевненим в собі, не зможе відстоювати свою точку зору, виступати перед аудиторією (не кажучи вже про те, щоб вести за собою людей). Ваші розчарування в здібностях дитини можуть зіграти злий жарт, після чергової фрази: «Я думала, що ти все-таки виконаєш це завдання?», дитина втратить віру у власні сили.

Рада! Приймайте дитину такою, якою вона є: в успіху, і програші, сердитим і радісним, нерішучим і гордим, ерудитом і недотепою, в цьому випадку шанси стати лідером тільки підвищаться.

Рекомендації батькам «Як допомогти дитині стати лідером»

Щоб дитина виявляв активність, був ініціативним і впевненим у собі, добивався успіху у всіх починаннях, батькам необхідно дотримуватися наступних правил у виховному процесі.

Щоб із дитини вийшов позитивний лідер, а не ватажок організованого злочинного угруповання, необхідно акуратно направляти енергію в творче русло, роблячи акцент на вдосконаленні позитивних рис (а саме: на самостійності, відповідальності, самоповазі), і викорінення негативних.
Спонукайте дитину до дослідження, до самостійного пошуку інформації. Поясніть, що «зубріння» не дає повноцінних знань, а пошук щось нового, цікавого розширює кругозір.
Рахуйтеся з думкою свого чада, поважайте його. На прикладі казок, мультфільмів обговорюйте вчинки персонажів. Піддавайте аналізу все те, що говорить дитина. Цікавтеся, чому він вважає так, а не інакше. Вчіть його доводити свою точку зору, обгрунтовуючи її детальним роз’ясненням.
Важливо донести до свого чада, що ризик виправданий, але тільки в розумних межах. Нерозумно і небезпечно перебігати дорогу на червоний сигнал світлофора (тут про лідерство не доводиться говорити), а пробувати себе в різних напрямках, сміливо заявляючи: «Ризикну, а раптом вийде!», виправдано, оскільки це може призвести до того, що дитина набуде справа всього його життя.
Підкреслюйте в особливо важкі моменти, що важливо прагне долати перешкоди.
Поясніть дитині, чому в будь-якій справі необхідно налаштовувати себе на успіх. Невпевнені діти, які перебувають у стані страху зазнати невдачі, бути осміяними, незрозумілими, не можуть зважитися на певні вчинки. Дитина має розуміти, що тільки людина з вірою в свій успіх може багато досягти і повести за собою інших; адже люди будуть завжди йти за тим, хто націлений на позитивний результат, вірить у себе, а не за людиною сумнівається, нерішучим.
Надайте дитині можливість вчитися на своїх помилках, самостійно приймати рішення, брати відповідальність і відповідати за свою поведінку. Розкажіть про те, як важливо завжди виконувати обіцянки, думати, перш ніж щось сказати.
Допомагайте дитині виховувати в собі таку якість, як рішучість. Вчіть цілепокладанню, наполегливій, терплячому виконання задуманого.
Щоб дитина міг удосконалювати свої лідерські навички на практиці, запишіть його в гурток, секцію; нехай якомога раніше почне приймати участь у змаганнях. Він повинен відчути момент здорової конкуренції, і докласти максимум зусиль, щоб стати кращим. Однак програвати він теж повинен вміти; в такі моменти чадо буде спостерігати за вашою реакцією (вона повинна бути спокійною; ви не повинні заявляти дитині, що він поганий, і ні на що не здатний). Зі свого боку впевніть чадо в тому, що все налагодиться, що він ще зможе посісти перше місце, якщо збереться з духом і попрацювати. Дитина повинна правильно сприймати невдачі і отримувати з неї уроки, адже проаналізувавши причини поразки, програшу, можна уникнути його в майбутньому.
Дозволяйте дитині мріяти, навіть якщо його мрії далекі від реальності. Що стосується цілком здійсненних мрій, то тут важливий один момент — дитина повинна не просто мріяти, а й одночасно продумувати алгоритм дій для здійснення бажаного.
Коли дитина зіткнувся з труднощами, не поспішайте виконувати за нього які-небудь дії. На початку поцікавтеся, який вихід із ситуації він може запропонувати. Почувши від дитини помилкові думки, неправильні думки, зробіть йому невелику підказку. Досить просто підказати, але не робити за нього все. Надмірна опіка також не піде на користь, не варто оберігати чадо від усіх життєвих негараздів. Іноді вкрай корисно дати дитині можливість самому подолати перешкоди, адже труднощі загартовують, а найголовніше наштовхують на думку: «все в житті не може бути гладко».
Допоможіть дитині визначитися зі сферою його інтересів. Якщо він буде діяти в тій області, яка йому близька, добре знайома, то зможе набути необхідний досвід і почуття впевненості, без них неможливо уявити лідера.
Стимулюйте своє чадо виступати перед аудиторією, говорити з нею (без стиснення). Розвивайте комунікативні навички. Це одні з найважливіших якостей лідера. Влаштовуйте вдома «тренування»; запропонуйте йому прочитати вголос вірш, уривок в прозі. Важливо при цьому акцентувати увагу на деяких моментах: виразності, темпу, гучності декларування. Привчайте дитину до читання, адже книга – це невичерпне джерело інформації про світ, про людські відносини.
Навчіть дитину сприймати конструктивну, спрямовану на виправлення помилок, критику. Ви також маєте право критикувати своє чадо, головне слідувати правилам:
- — засуджувати, не опускаючись до принижень, приниження здібностей;
- — критикувати наодинці, але не у всіх на виду;
- — робити зауваження виключно по суті.
Підтримуйте бажання свого чада стати самостійним. Поспішайте на виручку, підкажіть, як краще зробити, вчинити, якщо виникнуть труднощі, і він звернеться за допомогою.
Важливо навчити дитину тверезо оцінювати свої здібності, таланти, результати діяльності. Самі не давайте невиправдано завищених оцінок досягнень своїх дітей. В іншому випадку дитина втратить орієнтири, у нього розвинеться неадекватна самооцінка, зросте самолюбство. Надмірно завищена самооцінка позначиться на невірному прийнятті дійсності; звикнувши до похвал (часом необґрунтованим) від дорослих, дитина буде чекати такого від однолітків, а ті в свою чергу будуть лише насміхатися над ним.
Хваліть правильно! Головна умова – робити це з розумом, щиро. Дитина може удостоїтися вашої похвали тільки в тому випадку, якщо він дійсно намагався, а сам вчинок або результат (в хорошому сенсі) вразив. Важливо не переборщити, коли хваліть. Якщо ви будете постійно запевняти дитину, що він – «найбільш здібний учень у класі», то бажання вдосконалюватися, прагнути до кращого у нього пропаде (адже він буде впевнений у своїй винятковості, так навіщо ще до чогось прагнути). Коли хваліть, намагайтеся відзначати конкретні деталі, уникаючи узагальнення (дитина повинна чітко розуміти, за що конкретно ви його хвалите).

Якщо дитина не хоче ставати лідером

Часто батьки прагнуть втілити в життя свої мрії (яким не судилося збутися) в дитині, проектуючи на нього особисті очікування. Подібна позиція в корені не вірна. Дитина має йти своєю дорогою. Дорослим ж відводиться роль помічників: вони повинні вчасно розпізнати і розвинути в ньому ті якості і таланти, які були закладені природою, допомагати вдосконалюватися, виробляти моральні цінності.

Якщо ваша дитина від природи боязкий, нерішучий, тихий і скромний, це не погано. Значить, у нього є свої здібності: він більше спостерігач, схильний до роздумів, аналізу. Дитина вправі обрати більш спокійний шлях, оскільки для нього важливіше самотність, тиша, розмірений спосіб життя.

Не всі прагнуть в цьому житті розбагатіти чи знайти слави, для когось свобода виражається в можливості перечитувати улюблені книги, займатися улюбленими справами в тиші. Якщо ви помітили, що дитина уникає ситуацій, у яких необхідно бути на виду, не прагне займати лідерських позицій, не варто насильно штовхати його в лідери, злитися за його пасивність, ставити в приклад більш успішних друзів. Придивіться до нього, розпитайте про інтересах, бажаннях, і виходячи з отриманої інформації, створити йому сприятливі умови для розвитку навичок, отримання знань у тій області, в якій він мріє досягти успіху.

Читайте також на цю тему:

Додати коментар