Хвороби сухожиль: причини, лікування та профілакта

Діагностика та лікування хвороб сухожиль

Нерідко проблеми з сухожиллями можуть бути викликані мікротравмами, особливо неодноразовими, які дратують місця з’єднання сухожиль і кісток. Одним з поширених захворювань сухожиль є паратенонит — запалення клітковини навколо сухожилля.

Основною причиною вважається багаторазовий повтор монотонних рухів в спорті і професійної діяльності. Нерідко локалізація зазначається:

• — у передпліччя і кисті руки (найчастіше правою);
• — в районі п’яткового сухожилля;
• — в передній частині гомілки.

До категорії ризику можна віднести спортсменів (бігунів, тенісистів тощо), а також осіб, які працюють на верстатах з ручним або ножним (педальним) управлінням (токарів, ковалів, слюсарів, швачок, стенографісток).

Основним симптомом травми сухожилля є тупий біль, який посилюється при рухах в суглобі, особливо в районі прикріплення сухожиль. При медогляді фіксуються припухлість і вузлуваті ущільнення. Якщо вчасно не відреагувати, хвороба стане хронічною, для такої форми характерні болючі потовщення і неприємні відчуття навіть без руху.

Медикаментозне лікування паратенонита і відновний масаж

У рамках лікування проводиться іммобілізація травмованої ділянки тіла шляхом накладення гіпсу, прописується курс внутрішньом’язових ін’єкцій для зняття запалення, наприклад, новокаїну, і зігріваючих компресів або парафінотерапії (4-6 сеансів з п’ятого дня лікування, після зняття гіпсу).

Нарівні з медикаментозним лікуванням лікарі рекомендують масаж, який покликаний знизити запалення і болю, поліпшити відтік лімфи і крові, зняти набряк і відновити рухливість.

В рамках сеансу масажу стан пацієнта має бути максимально комфортним для нього. Для проведення процедури характерно початок дії вище пошкодженого місця, потім масажист спускається безпосередньо на область лікування, тобто, на суглобову сумку. Основні масажні рухи, що застосовуються при лікуванні ушкоджень сухожиль:

• — кругові і погладжування (шкіра пацієнта здавлюється, але не зрушується);
• — розтирання пальцями (розтягнення шкіри в різні сторони);
• — розминка (стискання і пощипування шкіри в різних напрямках).

Будь-який вплив здійснюється до найближчого великого лімфовузла. Тривалість сеансу масажу — не більше 15 хвилин курсом по 15 процедур поряд з фізіотерапевтичним процедурами. На сучасному етапі лікарі нерідко використовують кріомасаж (вплив на пошкоджене місце рідким азотом).

Як правило, на 9-10 день лікування пацієнт відчуває значне полегшення, поступово симптоми исзчезают. Однак до трудової (спортивної) діяльності рекомендується повертатися через два тижні лікування. Після тривалої перерви навантаження на пошкоджені тканини краще збільшувати потроху протягом декількох діб. Особам, що належать до групи ризику, медики рекомендують не забувати про носіння фіксуючих пов’язок.