Як боротися з емоційним шантажем?

Емоційний шантаж є потужною поширеною формою маніпулювання, часто застосовуваною одними людьми щодо інших, в якості інструменту впливу з метою досягнення поставленої мети. Деяких з вас може збентежити термін «шантаж», тому що такі дії часто поширені серед близьких родичів.

Однак коли близькі люди вдаються до прямих або непрямих загроз з неприємними і тяжкими наслідками, якщо не будуть прийняті їх умови, то дане формулювання повністю відповідає тому, що відбувається.

З шантажем можна зіткнутися де завгодно – вдома, на роботі, навіть у деяких ситуаціях на вулиці. Але найбільш часто з шантажистом зустрічаються в домашній обстановці, де в його ролі виступають подружжя, батьки, діти.

Так хто ж він такий, цей емоційний шантажист? Як його розпізнати і знешкодити? А головне, як не потрапити до нього на гачок?

Стратегії шантажиста

Як зрозуміти, що перед вами шантажист? Зазвичай це особистість, яка маніпулює основними почуттями опонента – почуттям страху, відповідальності, провини. Він керується лише власною вигодою і бажаннями, і йому плювати на вас. Щоб схилити шантажуємого до виконання своїх вимог, він уміло користується різними масками, змінюючи образи. Серед найпоширеніших стратегій є чотири:

1. Стратегія «карателя», в процесі якої до відома жертви доводяться всі вимоги, з урахуванням того, що станеться, якщо буде отримано відмову. Наприклад: «Якщо ти не складеш негайно іграшки, то гуляти не підеш!», «Якщо ти не купиш мені це кільце, то я тебе разлюблю!». Знайомо, чи не правда? При цьому гнів виражає не тільки мова, але і погляд, міміка, жести. Причому все це діє цілеспрямовано на об’єкт шантажу. У деяких випадках не треба слів, достатньо мовчки стиснутих губ і виразно виступивших желваків на щоках. Стратегія широко поширена серед матусь.
2. Стратегія «самогубці», до якої зазвичай вдаються досить обдаровані особистості. У більшості випадків це спектакль, розіграний по усім правилам драматичного мистецтва, з напруженням пристрастей і виразом критичної напруги, спрямований на шантажуємого, винного, на їхню думку, в ситуації. «Якщо ти не повернешся до мене негайно, то я повішуся!», «Якщо тобі не потрібна мати, то я захворію і помру!». Ця категорія осіб іноді переходить від погроз до дій, але, в основному вони носять демонстративний характер і не доводяться до кінця. Наприклад, приймається недостатня доза ліків або вибирається невдалий час і спосіб. Це, звичайно, вражаюча стратегія, часто допомагає досягти бажаного результату. Стратегія актуальна для підлітків і кинутих дружин.
3. Стратегія «страждальця». В деяких випадках, ті хто її використовують, навіть викликають захоплення своїм професійним умінням викликати почуття провини у нещасної жертви. Вони витіювато викладають свої вимоги, змушуючи «ламати голову», щоб усвідомити, в чому полягає вина і що хоче шантажист. Наприклад: «От якби ти розумів мене…» або «Справжні дочки самі здогадуються…». Шантаж «страждальця» супроводжується видом глибоких моральних і фізичних страждань, які йому заподіюють ваші навмисні і ненавмисні дії, або бездіяльність. «Ти мене в труну вгонишь своїм ставленням!» — вигукує він або вона, натякаючи на брак уваги і розуміння з протилежного боку, а ваші муки розгадати ребус розцінюються як доказ наявної провини. До такої стратегії частенько вдаються люди у віці.
4. Стратегія «мучителя» загальновживана. Цей випробовує вас на міцність за допомогою тестів і ситуацій, щоб переконатися у вашій прихильності до нього. Під удар потраплять всі кращі якості жертви – щедрість, співчуття, взаємодопомога. Якщо ви чуйні, то він обірве телефон, розповідаючи про проблеми. Якщо даєте в борг, то буде постійно винен і, не дай бог, відмовити. За успішне проходження тестування будуть обіцяні всі блага – цінності, житло, згадка у заповіті, вічна любов і так далі. У ролі шантажистів-мучителів виступають літні люди, коханці, подружжя та інші.

Особливо обдарований шантажист вдається до всіх чотирьох стратегій, залежно від ситуації, і постійно вдосконалюється у справі емоційного шантажу.

Чому це відбувається саме з вами?

Шантажист використовує «слабкі місця» людини, і здійснює свої дії тільки при активній співучасті протилежного боку. Що може стати вашою «п’ятою Ахіллеса» для шантажиста:

• страх перед його гнівом, і бажання будь-якою ціною уникнути конфліктної ситуації, не надавши їй розголосу;
• необхідність схвалення, у разі його сприйняття як безумовного авторитету;
• постійні сумніви в своїх силах та достоїнствах, з регулярною критикою власних рішень і вчинків;
• залежність, у вигляді грошей, сексу, перспектив, кар’єри та іншого важливого для вас;
• традиційне почуття власної провини за емоції інших, супроводжувані фразами: «Це я винна, що…»;
• гіпертрофоване почуття обов’язку, у більшості випадків перед близькими, без врахування власного благополуччя і здоров’я.

Методи протистояння

Як боротися з шантажем? Спочатку треба знайти своє особливо «вразливе місце» і зміцнити його. Наприклад, розвінчати авторитет шантажиста, перестати боятися, здобути матеріальну незалежність і так далі. Якщо ви вважаєте, що це неможливо, то дуже помиляєтеся. При сильному бажанні вже через пару місяців можна домогтися істотного результату у зміні структури особистості, що обов’язково буде помічено. А без «ниточок, за які можна смикати», шантаж неможливий.

При незначності вимог, можна організувати удар у відповідь, використовуючи цей метод емоційного шантажу. Погоджуйтеся на виконання, з обов’язковою послугою натомість. Наприклад: «Я допоможу тобі прибрати сьогодні, але завтра ти допоможеш мені приготувати обід». Іноді такий підхід відбиває бажання до шантажу, як способу досягти швидкого результату без власних зусиль.

Якщо вимоги зачіпають ваш світогляд, ваші устої з принципами, змушують йти на компроміс із совістю, наприклад: «Ти ж можеш влаштувати мою дружину до себе на завод», при тому, що це суперечить вашим принципам, то не слід йти на поступки. Буває шантаж, тягне за собою найсерйозніші наслідки, типу шлюбу за розрахунком за наполяганням батьків, зміни місця проживання на вимогу чоловіка з втратою хорошої роботи.

«Превентивні заходи»

Що робити, щоб захистити себе від впливу шантажиста?

1. По-перше, зрозуміти, що саме ви створили умови для емоційного шантажу, тому що дозволяєте людям часто загрожувати вам так, як дозволено вами.
2. По-друге, визначитися з пріоритетами і стати самостійною особистістю, а не частиною чужого «его», беззаперечно виконуючи чужі хвилинні примхи.
3. По-третє, створити особистісні кордони, за які вхід стороннім заборонений, і захищати їх всіма способами, не допускаючи на свою емоційну територію чужинців.

За словами автора книги «Емоційний шантаж. Не дозволяйте використовувати кохання як зброю проти вас!» Сюзан Форвард: «Емоційний шантаж ефективний тільки в тому випадку, якщо ми дозволяємо оточуючим дізнатися, де знаходиться наше вразливе місце, і болісно реагуємо, коли до нього торкаються».