Як навчити дитину жувати тверду їжу: інструменти і методики

Своєчасне формування жувального рефлексу у дитини – важлива умова нормального розвитку дитячого організму. Але часто буває, що батьки занадто рано або, навпаки, занадто пізно знайомлять своє чадо з твердою їжею.

У першому випадку спроба, швидше за все, закінчиться невдачею, і навчання доведеться відкласти на якийсь час. А в другому дорослим доведеться вирішувати питання про те, як навчити дитину жувати, якщо це не було зроблено вчасно.

Необхідність жування

Формування жувального рефлексу і вживання твердої їжі сприяють:

• Здоров’ю зубів. Тверда їжа покращує кровопостачання ясен і дає потрібну навантаження зубах. Якщо малюк харчується виключно м’якою їжею, не вимагає жування, є ризик виникнення стоматологічних проблем. Зуби можуть зрости недостатньо міцними, що призведе до формування неправильного прикусу.
• Нормальної діяльності ШЛУНКОВО-кишкового тракту. У шлунок підрослого малюка повинна потрапляти їжа, просочена слиною, що сприяє виробленню шлункового соку і необхідних травних ферментів. Це неможливо, якщо дитина не їсть їжу, а просто проковтує її.
• Розвитку мови. Розвиваються м’язи мови, що сприяє формуванню правильної вимови звуків мови.

Коли привчати малюка до твердої їжі

Вік становлення жувального рефлексу залежить, в першу чергу, від росту зубів у дитини. Приблизно у віці 6 місяців дитина починає тягнути до рота все, до чого здатний дотягнутися. Він старанно мусолит предмети яснами, через які починають пробиватися перші зуби.

Залежно від індивідуальних особливостей одні діти до року вже здатні гризти такі фрукти та овочі, як яблука, груші або моркву. Іншим кількість зубів поки не дозволяє їсти тверду їжу, в цьому віці і навіть пізніше вони продовжують вживати будь-які продукти у вигляді пюре.

Прорізування перших зубів є показником того, що дитина готова до переходу на новий раціон. Але батькам необхідно об’єктивно оцінювати здібності свого чада до пережовування їжі. Не слід давати дитині тверду їжу (таку, як бублики або яблука), коли у нього виросли тільки два перших зуба. З їх допомогою малюк здатний відкусити, але для того, щоб розжувати цей шматочок, двох зубів однозначно не вистачить, і дитина може вдавитися.

Причини відмови від твердої їжі

Деякі мами і тата замість того, щоб стимулювати жування, продовжують годувати своє чадо протертими супами і пюре в надії на те, що процес налагодиться саме собою. Якщо дитині занадто довгий час дають їжу, яка по своїй консистенції вже не підходить для його віку, надалі він може відмовитися пережовувати тверді шматочки. І винні в цьому будуть тільки батьки.

При вживанні їжі виключно у вигляді пюре шлунково-кишковий тракт дитини не отримує можливості навчитися перетравлювати тверду їжу. Дитина, що не вміє нормально жувати, намагатиметься проковтнути цілі шматочки. Це може призвести до того, що дитина поперхнется. Крім того, таке харчування може спровокувати блювоту, що викличе огиду до твердої їжі.

Помічники у формуванні жувального рефлексу

Для своєчасного формування у малюка жувального рефлексу батькам можуть допомогти спеціальні пристосування.

• Використання прорізувача. Місяців з трьох батькам необхідно забезпечити крихітку безпечними прорізувачем для зубів. Такі пристосування сприяють припливу крові до ясен, що полегшує проходження зуба через м’які тканини.Прорізувачі потрібні дитині не тільки для того, щоб масажувати ясна, але і для формування жувального рефлексу. З їх допомогою маля придбає початкові навички жування задовго до моменту появи перших зубів.
• Застосування ниблера. Починаючи з моменту введення прикорму можна використовувати ниблер – сітчастий контейнер, в який закладаються шматочки твердої їжі. З його допомогою можна пропонувати малюкові овочі, фрукти, хлібні вироби. Сіточка перешкоджає попаданню крихт в рот немовляти, і він не зможе вдавитися. Жування ниблера – відмінне тренування для ясен, сприяє розвитку здорової зубної системи.

Створення умов для закріплення рефлексу

Для правильного розвитку і закріплення у дитини жувального рефлексу необхідно створити певні умови.

• Вибір відповідного часу. Для того, щоб запропонувати дитині їжу нової для нього консистенції, потрібно правильно вибрати час. Якщо дитина зголоднів і вимагає суміш або кашку з пляшечки, не треба наполягати на годування з ложки. Краще вибрати для цього інший момент, інакше процес звикання до твердої їжі відкладеться на невизначений час.Не слід намагатися нагодувати малюка з ложечки і в завершенні прийому їжі, коли він ситий. Кращим рішенням буде запропонувати йому кашу з ложки через кілька хвилин після того, як дитина втамував сильний голод, наприклад за допомогою молока. Потім можна дати дитині запити їжу молоком, що залишилося.
• Використання дитячої ложечки. При перших годувань звичайна чайна ложка буде занадто велика для дитини. Краще всього використовувати спеціальну дитячу ложечку з пластику. Їжу слід набирати потроху, щоб малюк зміг відправити їжу в рот звичними смоктальними рухами. Не можна намагатися засунути ложку глибоко в ротик дитини, від цього він може вдавитися і закашлятися.
• Дотримання правильної консистенції. При годуванні дитини розчинними кашами необхідно точно дотримуватися дозування, встановленої виробником, оскільки для кожного віку підходить певна консистенція. Можна продовжувати деякий час годувати дитину улюбленої готової кашкою, але з часом вона повинна ставати все густішим.
• Додавання шматочків. Щоб дитина звикла жувати тверду їжу, треба поступово додавати в раціон страви з великими шматочками. Наприклад, можна додати в суп м’якушка хліба, так малюк зможе відчути на мові шматочки їжі. Годувати дитину слід невеликими порціями, уважно стежачи за тим, щоб він не подавився.
• Поступовий перехід до твердої їжі. Важливо діяти поступово, не змушуючи дитини різко переходити на нову для неї їжу. Це може викликати стрес, і розвиток рефлексу загальмується.Зручно складати раціон малюка, орієнтуючись на консистенцію їжі, яку пропонують виробники готового дитячого харчування. Поступово однорідне пюре замінюється на пюре з невеликими шматочками, далі пропонується однорідна густа їжа, завершальний етап – густа їжа з твердими шматочками.

Маленькі хитрощі для маленьких упертюхів

Коли дитина категорично відмовляється їсти їжу, консистенція якої відрізняється від звичного для нього пюре, батьки можуть застосувати маленькі хитрощі. Це допоможе підштовхнути дитину до освоєння процесу жування.

• Коли мама використовує блендер для подрібнення їжі та дитина про це прекрасно знає, можна в якийсь момент заявити, що прилад зламався, тому супчик сьогодні буде з невеликими шматочками. Якщо за цим не буде занадто гучний протест і малюк згоден, можна дати йому безпечну пластикову вилочку і запропонувати самостійно розім’яти собі їжу в тарілці. Дитині легше буде покласти шматочок у рот, ніж намагатися розчавити його з допомогою виделки.
• Діти люблять наслідувати, і цим можна скористатися, щоб навчити дитину жувати. Можна запросити до себе сім’ю з дітьми, а можна повести малюка в дитяче кафе. Спостерігаючи за тим, як активно їдять інші діти, дитині напевно теж захочеться спробувати «дорослу» їжу з ложки.
• За сімейним обідом або вечерею можна показати дитині, що їсти ложкою чи виделкою тверді шматочки – дуже захоплююче. Вся сім’я сідає за стіл, але малюка до столу не кличуть. Дорослі починають з апетитом їсти, захоплюючись вголос дуже смачною їжею. Це напевно викличе у дитини інтерес до процесу прийому їжі. Якщо він підійде до столу, не потрібно відразу садити його поруч і пропонувати їжу. Навпаки, можна сказати, щоб він йшов пограти, так як у дорослих дуже важлива й цікава справа. Батьки повинні вести себе таким чином, щоб малюк зрозумів: він упускає щось, що, виявляється, дуже цікаво.
• Можна запропонувати дитині дитяче печиво, яке йому напевно сподобається. Навіть якщо спочатку він за звичкою буде його смоктати, потім дитина напевно спробує погризти.

Перехід від пюреподібного до твердої їжі, яку необхідно пережовувати, – природний фізіологічний процес. Травна система малюка поступово адаптується до такої їжі і вчиться її перетравлювати. При нормальному розвитку дворічна дитина вміє добре жувати і нормально ковтати тверду їжу. З окремими новими стравами у малюка можуть виникнути незначні труднощі, але в цілому з процесом жування він повинен відмінно справлятися.