Як привчити дитину спати в ліжечку
Багато мам з перших днів життя малюка укладають його спати поряд з собою, сподіваючись таким чином полегшити для себе догляд за малюком. Дійсно, прокидатися кілька разів за ніч, щоб погодувати або ж переповити дитину, досить клопітно. Набагато простіше, коли дитина перебуває під боком, і ви завжди можете приділити їй увагу, не покидаючи власної ліжку. Однак у цієї методики виховання малюка є і зворотна сторона медалі. По-перше, у сні дитини можна сильно придавити, і історія знає чимало прикладів, коли під вагою материнського тіла діти просто задихалися. По-друге, відучити дитину від звички спати з вами в одному ліжку згодом буде дуже непросто, і для цього знадобиться докласти масу зусиль. педіатри та дитячі психологи радять не брати з собою дитину в ліжко ні при яких умовах. Однак якщо ви зробили таку помилку і розбалували своє чадо до такої міри, що у своєму ліжечку воно спати просто відмовляється, можна вдатися кільком перевіреним часом рецептам, які допоможуть вирішити цю проблему.
Привчаємо дитину спати в ліжечку
В першу чергу, слід пам’ятати, що чим раніше ви почнете привчати дитину спати окремо у власному ліжечку, тим більше у вас шансів на успіх. Однорічні діти вже всі прекрасно розуміють, тому змусити їх перебратися у власну постіль, відмовившись від затишного містечка у мам під боком, досить складно. Тому приблизно з 5-6 місяців в спальні слід провести перестановку меблів і присунути дитяче ліжечко впритул до вашої ліжку. При цьому одну стінку ліжечка потрібно зняти, щоб створити спільний простір. Відразу ж перекладати малюка в його ліжко не потрібно — нехай він за звичкою перший час засинає у вас під боком. Але як тільки дитина перестав крутитися і кряхтеть уві сні, необхідно акуратно перекласти його на окреме спальне місце. Навіть якщо серед ночі малюк прокинеться, ви завжди зможете його заспокоїти і показати, що перебуваєте поруч. З часом ця методика дозволить дитині освоїтися на новому спальному місці і зрозуміти, що в ліжечку так само затишно і безпечно, як і в ліжку поруч з батьками. Як правило, на привчання дитини спати окремо йде не менше 2 місяців. У когось цей процес йде швидше, у когось повільніше. Головне, не зупинятися на досягнутому і не йти на поступки малюкові, якщо він стане проситися до вас в ліжко або ж серед ночі буде самостійно перебиратися під бік до батьків. У цьому випадку необхідно проявити твердість характеру і терпіння, м’яко, але наполегливо відправляючи дитину на його законне спальне місце.
Приблизно через 2 тижні, коли малюк зрозуміє, що йому не так вже й погано у своїй власній ліжечку, слід повернути на місце перегородку, а ще через тиждень відсунути ліжечко приблизно на 0,5 м від власному ліжку. Поступово збільшуючи відстань, вже через кілька тижнів ви повинні домогтися того, щоб ліжко малюка знаходилася від вас так далеко, щоб дотягнутися до неї рукою не було можливості. Успішно подолавши і цей етап звикання до нових умов, приблизно через 7-8 тижнів після початку експерименту ви зможете поставити ліжечко малюка в будь-яке зручне місце, і він цього навіть не помітить. Але слід враховувати, що відучити дитину спати з батьками в одному ліжку таким нехитрим способом можна лише в тому випадку, якщо йому виповнилося не більше 8-10 місяців. Чим старша дитина, тим більше винахідливості і доведеться проявити терпіння, щоб привчити його спати окремо і не лаятися по ночах з-за того, що поблизу немає нікого з дорослих.
Діти від року
Для дітей старше 1 року існує безліч методик, що дозволяють їх привчити спати у власному ліжечку. Однак усі без винятку фахівці радять створити перед сном сприятливу психологічну атмосферу. Це може бути читання улюблених книжок або ж якась гра, яку особливо любить дитина. Деякі батьки розповідають дітям казки, і коли малеча засинає, то просто залишають кімнату, залишаючи дитину в її ліжечку. Якщо дитина навідріз відмовлятися укладатися в свою постіль, то можна придумати масу всіляких ігор, які дозволять йому відмовитися від ідеї спати разом з батьками. Знову ж таки, використовуючи різні психологічні прийоми, дуже легко вселити дитині ідею необхідності спати окремо. Наприклад, можна розповісти повчальну історію про маму-зайчихе, яка довго вибирала ліжечка для своїх зайчат, бо купувала матрасики, подушки і ковдри. І тепер кожен маленький зайченя вночі затишно влаштований в окремому ліжечку, він нікому не заважає і відчуває себе дуже комфортно під теплою ковдрочкою. Після такого проникливого розповіді ваша дитина напевно захоче спробувати себе в ролі маленького зайчика і заради цікавості забереться в приготовлену для нього ліжечко. Ну, а далі залишається лише заколисати малюка і дочекатися, поки він засне.
Багато мам, привчаючи дитину спати у власному ліжечку, дуже часто стикаються з проблемою, коли малюк готовий знаходитися в окремій постелі лише до тих пір, поки поруч є хтось із дорослих. У цьому випадку можна вдатися до методу заміщення уклавши чадо і розповівши йому традиційну казку, а після залишивши замість себе охороняти сон дитини його улюблену іграшку. У більшості випадків такий прийом спрацьовує, дитина більше не відчуває себе самотнім і швидко засинає, обнявши ведмедика або ж зайця. Щоправда, спершу доведеться досить часто навідуватися в спальню і дякувати іграшку за те, що вона стерегла спокій вашого малюка. Поступово дитина звикне до такого ритуалу і перестане реагувати на ваші постійні відлучки. У результаті вже через кілька місяців він зможе самостійно засинати в ліжечку, не відчуваючи страху або ж занепокоєння. Втім, іноді для цього необхідно не тільки залишати в його ліжку улюблені іграшки, але і включати біля ліжечка нічник, тому що багато діти лякаються темряви і не можуть спати в неосвітленому приміщенні. З віком подібні страхи зникнуть, проте малюк буде чітко знати, що, перебуваючи у своєму ліжку, він надійно захищений, а батьки в будь-який момент можуть прийти до нього на допомогу.
Якщо малюк вночі відмовляється спати в своєму ліжку, і ви не можете зрозуміти причину такої поведінки, то для початку можна привчити його вкладатися в ліжечко днем. Особливих зусиль для цього не знадобиться, достатньо лише пояснити дитині, що дорослі, на відміну від дітей, після обіду ніколи не сплять, а тому ви не зможете скласти йому компанію. Знову ж таки, на допомогу можна покликати улюблені іграшки малюка, які покращать його самотність, коли вам необхідно буде залишити спальню. До денного сну у власному ліжечку дітей привчити набагато простіше, так як в цьому випадку фактори страху зведені до мінімуму. І якщо вам вдасться домогтися того, щоб вдень дитина спала у своєму ліжку, то це — перший крок на шляху до досягнення мети. Правда, не варто відразу ж пропонувати малюкові і на ніч перебиратися в свою постіль. Залежно від обставин можна діяти різними способами. Наприклад, якщо ваш малюк відмовляється засинати окремо, то можна покласти його поруч з собою, а пізніше перенести в ліжечко. І, навпаки, якщо дитина легко засинає в своєму ліжку, а вночі проситься до вас в ліжко, то не варто йому відмовляти, щоб не травмувати психіку малюка.
