Як сподобатися людям: психологічний практикум

Звичайно, хочеться викликати в людях приємні емоції, подобатися їм. Навіть ті з нас, що стверджують протилежне, насправді лукавлять.

Іноді людина веде себе демонстративно відштовхуюче, всім своїм виглядом ніби даючи зрозуміти: «Мені все одно, що ви думаєте, мені не потрібно ваше місце розташування».

Однак це не що інше, як протестний поведінка, за якою ховаються інші, іноді дуже несподівані думки і почуття. Але зараз мова не про це. Тут ми спробуємо розібратися, що можна зробити, щоб викликати у людей симпатію.

Що люди хочуть бачити в оточуючих?

Якщо б усі люди, які оточують нас щодня, складалися тільки з тих якостей, які нам подобаються, ми були б щасливі, безтурботні і відкриті. Однак це неможливо. Навіть самий хороший, цікавий і вихована людина кому-небудь та й не сподобається. Але якщо говорити в узагальненому, середньостатистичному сенсі, то більшість людей вище іншого цінують такі якості в оточуючих:

• Відкритість. Це зовсім не означає, що потрібно кожному зустрічному викладати про себе всю таємницю. Досить бути не зарозумілим, чуйним, вміє слухати і співпереживати, не таять ні на кого зла.
• Захопленість. Людина, чимось захоплений, представляє інтерес для спілкування. Не важливо, чим він любить займатися. Спортом або музикою, читанням або розведенням тварин. Він завжди може розповісти щось нове, щось, у чому він розбирається. Проста цікавість, властиве переважній більшості людей, притягне до нього нових знайомих.
• Відповідальність/надійність. Людина, на якого можна покластися, не залишиться без уваги. Звичайно, це якість можна заявити або миттєво продемонструвати. Тут потрібен час і зусилля. Не давайте обіцянок, якщо не впевнені на всі сто відсотків, що зможете його виконати. Краще сказати: «Я дуже постараюся». Не видавайте чужих таємниць, не брешіть, не зраджуйте.
• Почуття такту. Це по-справжньому прекрасна риса, виховавши яку, можна розраховувати принаймні на повагу. Вміння вчасно промовчати, не зачепити іншої людини, згладити незручну ситуацію, не порушити особистого простору – все це безцінні якості, властиві тактичному людині.
• Чуйність. Кожна людина сприймає свої проблеми набагато гостріше, ніж неприємності інших людей – це природно. І тому з особливим трепетом ставиться до прояву уваги з боку, якщо воно спрямоване на його труднощі, переживання й інтереси. Найкоротший шлях до людини – це співпереживання його потребам.
• Адекватна самооцінка. Якщо вона надто завищена, людина егоїстичний і зарозумілий, він не зможе здобути популярність у широкого кола людей. Тих небагатьох, кого ця людина зможе до себе наблизити, він не зуміє назвати справжніми друзями. Але і невпевнена в собі людина, обтяжений багатьма комплексами, часто залишається на самоті. Над виробленням правильної самооцінки можна і потрібно працювати.
• Охайність. Навіть дуже добра і чуйна людина може відштовхнути від себе багатьох, якщо його зовнішній вигляд буде неохайним, волосся засмальцьованими, нігті брудними. Одним з відштовхують факторів також є неприємний запах, який з тих чи інших причин може виходити від людини.

Існує ще чимало позитивних якостей, які допоможуть привернути до себе оточуючих вас людей. Головне, щоб їх прояв було щирим. Іншими словами, не варто вдавати з себе того, ким не є. Одного разу справжня натура покаже себе. Краще спочатку зайнятися роботою над собою і виховати в собі позитивні риси. Тільки в цьому випадку вони зможуть стати частиною вашої особистості і стати вам у пригоді.

У процесі самовиховання ви поступово почнете помічати, що змінюєтеся не тільки внутрішньо. Такі зміни невловимо відбиваються навіть на зовнішності. Існує вислів: «хорошої людини відразу видно». Але як його можна «побачити», якщо він ще нічого не зробив? Просто внутрішній стан завжди впливає на зовнішнє, змінює погляд, вираз обличчя. І люди це бачать, відчувають, тому тягнуться до такої людини. В кінцевому підсумку ви помітите, що вас оточує безліч людей, велика частина яких відчуває до вас симпатію.

Чого люди уникають

Звичайно, можна сказати, що всі якості, протилежні переліченим вище, є відразливими, негативними, поганими. Але світ не ділиться на чорне і біле. Ідеальних людей не існує. Кожна людина в глибині душі прекрасно розуміє, що і він далеко не досконалість, тому підсвідомо готовий пробачити недоліки ближнього. Але не всі. Є якості, які відштовхують переважна кількість людей, наприклад:

• Жорстокість, відсутність жалю до кого б то не було. Людина, яка буквально випромінює ненависть і злість, може скривдити слабшого, замучити тварину, пройти повз гинучого, викликає стійке неприйняття. Причому якщо з такою людиною трапиться біда, більшість його знайомих також не співчуває йому, сказавши: «Так йому і треба». Вони навіть не задумуються, що на цей короткий момент уподібнилися йому.
• Заздрість. З людиною, яка втрачає спокій і сон при вигляді чужого везіння, не хоче спілкуватися ніхто. Просто з ним неможливо поділитися радістю, вона отруїть його існування. А яке може бути задоволення від спілкування з постійним зосередженням негативних емоцій?
• Підлість. Людина, яка надійшла з ким-то негарно, підло, жахливо, викликає стійку відразу. Причому навіть у тих, хто в цій ситуації ніяк не постраждав. Але адже завтра він може надійти також по відношенню до будь-якого іншого. Про таких людей нерідко говорять: «гнилий людина». І сподіватися на загальну симпатію, а тим більше на дружбу з гідною людиною, йому точно не доводиться.
• Скандальність, нестриманість. Таких людей просто побоюються. Ніколи не знаєш, чого від них очікувати. Їх часті спалахи гніву, потоки лайки, публічні викриття і т. д. можуть завдати абсолютно непередбачуваний шкоди. Сьогодні ти поділився з ним секретом, а завтра він в пориві роздратування прилюдно розпатякав його, ще й виставивши із самої непривабливої сторони. І дивитися на такі сцени, навіть не будучи в них задіяним, досить важко і неприємно. Говорити про загальну любов тут точно не доводиться.

Але ці прописні істини і так всім зрозумілі. Так чому ж деякі люди продовжують поводитися таким чином? Багато хто не може з собою впоратися, але що найдивніше – деякі навіть не бачать своєї проблеми. Вони продовжують вважати свою точку зору єдино правильна, а поведінка зовсім адекватним. Такі люди часто міркують приблизно так:

• «Не ми такі, життя таке».
• «Вони іншого не заслуговують».
• «Давай здачі заздалегідь».
• «Мені плювати на чужу думку».
• «В цьому житті по-іншому не можна» і т. д.

Нерідко такі люди є прихильниками ще однієї відомої фрази – «любіть мене таким, який я є». А коли з’ясовується, що любити його таким ніхто не хоче, він звинувачує всіх, крім себе, ще більше озлобляясь на весь світ. Таким людям можна тільки поспівчувати і побажати якнайшвидшого осмислення своїх помилок. А це вже початок нового життя.