Як виховувати дитину без крику

Як навчитися не зриватися на дитину, керувати своїми емоціями і виховувати її без підвищення голосу

Безперечно, діти в будинку – це велике щастя. Однак трапляється й так, що маленькі члени сім’ї приносять негаразди. Розбили улюблені блюдця з сервізу, перекинули квітковий горщик, забризкали кашею фіранки, пошматували фломастерами новий килим, влаштували істерику в магазині. І коли чаша терпіння переповнюється дитячими пустощами, багато батьків у виховних цілях переходять у крик, у тому числі в людних місцях.

Тим не менше за допомогою підвищених тонів навряд чи вдасться дохідливо пояснити дитині, що так чи інакше робити не можна. До того ж крики лише погіршать ситуацію: він почне займатися забороненим з подвоєною силою.

Так що ж робити в подібних ситуаціях? Постарайтеся створити для себе і своєї дитини такі умови (фізично та психологічні), при яких обом буде максимально комфортно знаходитися поруч один з одним.

Зверніть увагу на домашню обстановку

Якщо у малюка в руках то і справа виявляються ваші манікюрні ножиці або він в черговий раз розсипав муку на кухонній підлозі, варто переглянути шафки, що знаходяться в зоні досяжності цікавого карапуза, і ретельніше приховати все небажане для дитячого уваги. Посуд та сипучі продукти «переселите» у верхні ящики, бритвені верстати, пилочки й інші гострі предмети можна зберігати в косметичці на замочку, глиняні горщики для квітів замінити пластмасовими.

Не залишайте на виду побутову хімію, прикраси, книги, дорогі серцю фотографії. В іншому випадку велика ймовірність того, що все це добро опиниться в маленьких рученятах і буде зіпсовано або спробуване на смак.

Крім того, подбайте про те, щоб все необхідне для того чи іншого випадку було у вас під рукою. Наприклад, збираючи дитину на вулицю, підготуйте для малюка і себе потрібні речі аж до верхнього одягу і іграшок, щоб не вийшло так, що дитина вже одягнений і пхикає від спеки, а ви мечетесь по квартирі в пошуках його шапки і улюбленої лопатки. Або ж якщо ви сіли обідати, то покладіть поруч з дитиною рушник або ганчірочку, призначені спеціально для того, щоб витерти суп, який він ненавмисно проллє на стіл або на підлогу.

Подивіться на світ очима дитини

Малюк заліз у вашу баночку з дорогим кремом зовсім не тому, що хотів вам дошкулити, а зі звичайної дитячої цікавості. Щоб втамувати спрагу нових відкриттів, придумайте своєму карапузові цікаві ігри.

Наприклад, запропонуйте йому малювати пальчиками на манці, розсипаної на деку. Або розфарбуйте воду, розлиту по декількох банках, в яскраві кольори за допомогою фарб і разом переливайте її в інші ємності.

Намагайтеся вловлювати настрій малюка

Якщо дитина починає плакати і вередувати в самий розпал спільного шопінгу, постарайтеся зрозуміти, чим викликане таке занепокоєння. Бути може, у торговому центрі дуже жарко, багатолюдно або шумно. Зробіть невелику перерву:

• — дайте малюку води,
• — відведіть у більш спокійний відділ
• — чи вийдете на свіже повітря.

Для спільних прогулянок, будь то найближчий сквер або дальній розважальний центр, вибирайте той час, коли малюк бадьорий, веселий і ситий, щоб не затьмарювати дозвілля сонним або голодним плачем.

Якщо ж малюк влаштував істерику будинку, не нервуйте і не кричіть, мріючи лише про те, щоб скоріше укласти його спати і нарешті насолодитися тишею. Цілком можливо, що занепокоєння дитини викликано якимись болючими відчуттями, а може, йому не подобається шум, що виходить від телевізора та інших побутових приладів.

Уявіть, наскільки ваш малюк беззахисний і потребує маминої турботи, – і тоді щоденні материнські обов’язки не будуть здаватися такими важкими. Обійміть свою заплакану кровиночку, прошепотіть йому що-небудь ласкаве, треба відволікти його увагу пейзажем за вікном або яскравою картинкою в книзі.

Приймайте малюка таким, який є

Не намагайтеся зробити його таким, яким би ви хотіли його бачити. Пам’ятайте: дитина – особистість, яка росте, розвивається, змінюється, що має свою думку, іноді відрізняється від вашого. Наприклад, якщо дитина сьогодні на сніданок замість каші хоче макарони, чому б не приготувати йому це блюдо. Якщо він воліє складати іграшки в кутку кімнати, а не в кошик, надайте йому таку можливість. Не варто змушувати холерика сидіти за столом і малювати пензликом, якщо він мріє поганяти у дворі м’яч.

Такий підхід зовсім не означає, що ви потураєте дитячим примхам. Навпаки, дитина відчує, що ви прислухаєтеся до його бажань, і так само буде поважати вашу думку.

Чому ми починаємо кричати?

На формування взаємин з дитиною впливає те середовище, в якій росла сама мама. Якщо вона, будучи маленькою, не раз була свідком бурхливих сварок батьків, а також якщо на неї частенько підвищували голос, то, швидше за все, таку манеру виховання власних дітей вона перенесе і в доросле життя. Їй просто невідомі інші способи, як витлумачити дитині правила і заборони.

А накричав на маленького члена сім’ї одного разу і при цьому домігшись свого, жінка зрозуміє, що цей метод працює і несвідомо буде застосовувати його знову і знову.

Крім того, всі батьківські неприємності – проблеми на роботі, великі кредити, що вийшла з ладу, пральна машинка, втома – не кращим чином позначаються на стосунках з дітьми. Адже виплеснути негативні емоції на дитину, який не в силах заперечити, простіше, ніж на колегу по роботі або докучливу сусідку.

Щоб перестати кричати, спочатку варто визнати факт, що ви дійсно підвищуєте голос. Причому часто за відсутності якої-небудь значущої причини. Спробуйте одного разу взяти себе в руки і замінити крики спокійною розмовою з маленьким проказником. Напевно результат перевершить всі ваші очікування.