Який сир потрібен для салату «Цезар»: традиції і нюанси

Салат з імператорським назвою, безсумнівно, винайдений вихідцями з сонячної Італії, давно зайняв міцні позиції одного з найпопулярніших страв. Перекочувавши із-за океану до Європи, він багато років успішно царює і в ресторанній, і домашньої кухні. Вкрай простий рецепт допускає безліч варіацій, але незмінним залишається лише використання в низці його компонентів якісного італійського сиру.

Сир — унікальний делікатесний продукт, мабуть, єдиний, не рахуючи вина, якість якого тільки поліпшується від тривалого зберігання. Всього 50 г унікального продукту у складі знаменитого салату може зробити щасливим його справжнього цінителя. За твердженням знавців, тільки пармезан в змозі сформувати смаковий букет і соусу, і власне салату з промовистою назвою.

Сири з твердою репутацією

Справжні якісні сири твердих сортів відрізняються тим, що мають:

• характерну суху скоринку, що утворюється при засиханні підготовленої білкової маси;
• однорідну щільну структуру;
• тривалі терміни зберігання;
• характерний пряний запах.

Повна натуральність вихідних продуктів і тривалий визрівання (до 180 діб) означає, що сири гідної якості за визначенням не можуть мати низьку ціну. Вартість якісного, зістареного у відповідності з вимогами технології продукту на російському ринку може доходити до 1500 рублів за кілограм.

Сирний король

Пармезан — італійський сир високої жирності з лускатою структурою і неповторним горіховим смаком, безумовно, домінує в рецептурі салату. На батьківщині пармезану, в Італії, споживання сиру є невід’ємною особливістю, а сам сир — національним надбанням, і не марно. Він робить розкішним будь-яку страву, у складі якого виявляється.

До речі, оригінальний рецепт салату «Цезар» передбачає прикраса салату зовсім не натертим сиром, а тонкими, як папір, шматками, нарізаними звичайної картоплечисткою. Але старий твердий і сухий пармезан, який можна тільки відколоти ножем, в силу його крихкість можна і натерти до стану дрібної крихти.

Сирне місце порожнім не буває

Гідними замінниками італійських сирів можуть виступити:

• швейцарський «Грюйер», «Емменталь» — сири пряного солодкуватого смаку, мають циліндричні головки і виражені великі вічка;
• сир «Голландський» з його дрібними вічками і гострим смаком;
• білий ірландський чеддер;
• литовські сири «Джюга» або «Гоюс»;
• з вітчизняних сортів — сири «Кубанський», «Алтайський» та «Карпатський».

Найбільш близький пармезану за якістю і консистенції сир «Гауда», але він трохи м’якше. Наблизити до консистенції пармезану шматочок будь-якого сиру можна, знявши з нього упаковку і залишивши на кілька діб на верхній полиці холодильника.

Принципи відбору

Сир належної якості — недешеве задоволення, тому не варто підходити до його вибору легковажно. При покупці продукту треба враховувати деякі нюанси:

• звертати особливу увагу на терміни та умови зберігання сиру;
• пам’ятати, що якісний сир може містити не більше шести компонентів;
• ретельне вивчення списку інгредієнтів знизить небезпеку споживання делікатесу з натурального коров’ячого молока, що несе певні ризики;
• сир не повинен бути надмірно солоним.

У відсутність пармезану для приготування салату «Цезар» згодиться будь-який твердий сир, крім його цвілевих сортів. У поєднанні з мистецтвом кухаря продукт гарантовано створить атмосферу свята і стане чудовим доповненням, вигідно підкреслює смак вишуканої страви з хрусткими сухариками.