Що робити, якщо дитина боїться стоматологів

Дитина боїться стоматолога: типові помилки батьків

Не кожен дорослий спокійно ставиться до візитів до стоматолога. Дійсно, у пам’яті багатьох дорослих досі міцно сидять спогади про страшну бормашину, що видає жахливі звуки, хворобливому лікуванні, страху, болю.

В даний час стоматологія зробила крок далеко вперед, успішно використовуються гарні анестетики, лікарі дбають не лише про здоров’я, але й про психологічний комфорт. Незважаючи на це, багато діти панічно бояться походів до стоматолога, і причинами такого страху найчастіше є психологічні проблеми та внутрішні установки самої дитини, сформовані найчастіше під впливом одного невдалого походу до лікаря, або розповідей батьків.

Батьки в процесі виховання дитини та ставлення до здоров’я його зубів, часто допускають помилки.

• — Похід до лікаря тільки в разі хвороби

Найбільш поширеною помилкою є відвідування лікаря-стоматолога тоді, коли у дитини вже болить зуб або виникла інша проблема з зубами. У цьому випадку у сприйнятті дитини чітко буде побудована зв’язок «лікар-біль».

Крім того, коли у дитини щось болить або він відчуває дискомфорт, він стає примхливою, дратівливою, що саме по собі на психологічному рівні посилює у дитини почуття болю. Зволікання з лікуванням часто призводить до того, що біль у дитини посилюється, при цьому батьки не поспішають вести його до лікаря, на підсвідомому рівні повертаючись до тих неприємних спогадів дитинства. Таким чином, несвідомо відбувається передача відчуття страху від батьків до дитини.

• — Недолік інформації

Батьки не завжди розповідають дитині, навіщо потрібно стежити за своїм здоров’ям (наприклад, чистити зуби), що лікар не лише лікує, а й дивиться, щоб потім не боліло. На жаль, культура регулярних профілактичних оглядів в більшості своїй ще недостатньо розвинена, тому до лікарів звертаються, коли вже щось болить або почало сильно турбувати.

Малюка, який опинився в хресті стоматолога, турбує, перш за все, невідомість, і якщо йому попередньо не розповісти, що і як з ним будуть робити, його страх тільки посилиться. Саме тому самий перший для дитини візит до стоматолога краще зробити просвітницьким, коли малюк познайомиться з доктором, який розповість йому про гігієну порожнини рота, побачить обстановку в кабінеті і інструменти, якими користується лікар.

Деякі лікарі, що мають хороший підхід до дітей, розповідають дитині про кожен інструмент: що він робить і як. Грубою виховної помилкою будуть спроби батьків закликати дитину до порядку, погрожуючи, що інакше йому вирвуть зуб або будуть його свердлити. Підсумком таких реплік може стати боязнь дитиною будь-яких, навіть самих нешкідливих стоматологічних процедур, особливо, про яких дитина не знає. На підсвідомому рівні він все зводити до понять «вирвати» і «свердлити».

• — Брехня на спасіння?

Помилкою з боку батьків буде обман, коли вони заспокоюють дитину, що нічого йому робити не будуть, в той час як малюка чекає досить болюча процедура. У цьому випадку крім страху відвідування лікаря надалі, дитини буде переслідувати образа на батьків за вчинений обман. Всі наступні слова мами й тата будуть ставитися під сумнів, словом, кредит довіри буде істотно знижений. Краще сказати, що скоро біль пройде і зубик буде здоровим.

• — Тримай міцніше

Іноді в лікуванні дитини дійсно необхідно виконання неприємних, а іноді і болючих для нього процедур. Дитина, відчувши страх або біль, починає вириватися, прагнучи втекти з крісла стоматолога, чинити опір, не відкриваючи рота, іноді навіть плюватися.

Деякі народили, особливо, тата, утримують дитину силою. Це є помилкою, оскільки дитина в даному випадку запам’ятає і негативний досвід у стоматолога, і насильство з боку близької людини, від якого він чекає захисту та підтримки.

Батьки можуть допускати дані помилки несвідомо, керуючись спогадами зі свого дитинства, а можуть просто не усвідомлювати всіх наслідків для психіки дитини. У будь-якому випадку питання боязні дитиною стоматолога слід обговорити з лікарем, а краще — знайти такого лікаря, який має досвід роботи з маленькими дітьми і здатний знайти до них підхід.