Стилі сімейного виховання дитини: розвиток і спілкування
Cтилі сімейного виховання та їх вплив на дитину
Після народження дитини головним завданням для батьків залишається його виховання. Саме від того, який стиль переважає в сімейному вихованні буде залежати подальший розвиток особистості малюка.
Побудова спілкування в родині повністю відображає відносини, які панують між батьками і їх нащадками. А також висловлює манеру усного звернення з боку дорослих і їх взаємодія з дитиною.
Можна виділити три головних стилю, які обирають батьки для виховання свого чада — це демократичний, авторитарний і попустический. Всі ці стилі відображають у собі правила виховання дитини в сім’ї.
При першому стилі батьки завжди інтереси дитини ставлять понад усе. У другому вони намагаються нав’язати свої погляди. А вибравши третій стиль виховання, батьки залишають за дитиною можливість самому себе виховувати.
Поки дитина мала і не ходить в школу він дивиться на світ очима дорослих, які його виховують. В такому випадку якщо поведінка і очікування сімейного виховання не відповідають її віку та особливостей, то у малюка починають спотворюватися всі уявлення про себе.
Тільки в сім’ях, в яких батьки приділяють вдосталь часу маляті, діти можуть правильно сформувати уявлення про себе. Тобто якщо батьки правильно розрахують фізичні і розумові здібності дитини вони зможуть дати йому правильний розвиток. Діти ж таки сім’ях ростуть набагато развитей своїх однолітків і досягають великих висот у навчанні.
У сім’ях, в яких батьки не займаються з дитиною, але вимагають від них слухняності, виростають діти з заниженим думкою про себе. У таких родинах дорослі, як правило, часто дорікають і карають дітей, що згодом призводить до низької успішності в школі і в подальших життєвих досягненнях.
Від стилю виховання дітей залежить їх нормальне і не нормальна поведінка.
При авторитарному вихованні батько з матір’ю настільки захоплені нав’язуванням своєї думки, що ставлять перед дитиною неможливі завдання. З-за цього малюк росте з думками, що він не може відповідати батьківським вимогам, що в результаті призводить до заниженої самооцінки і розвитку незадоволення до себе. Наприклад, якщо мати часто говорить дитині, що він негарний у нього рано чи пізно починає розвиватися комплекс, який залишається на все життя і заважає в подальшому житті.
При родителеуправленческом стилі виховання малюк виростає із завищеною самооцінкою. Це відбувається з-за того, що батьки весь час потурають вимогам малюка, мало карають і часто дарують подарунки, навіть за найменші досягнення. Така поведінка неприйнятна так, як може породити повну неадекватність у дитини.
Адекватна поведінка дитини можна отримати тільки в тому випадку, коли у вихованні присутній і покарання і похвали. Тобто батькам не прийнятно у вихованні використовувати принизливі покарання і похвали без причини на те.
З дорослішанням дитини дорослі мають приділяти увагу не тільки побутовим проблемам, але й цікавитися його життям в садочку, школі і так далі. Інакше байдуже ставлення до обговорення цих тем спричинить за собою байдужість з боку школяра.
Щоб дитина росла успішним, батьки повинні весь час з ним спілкуватися, цікавити його життям, думкою, зупиняти свою увагу навіть на найменших його досягнення і не лаяти за невеликі недоліки. Тільки так можна досягти високої продуктивності у навчанні та успішного виконання будь-яких цілей.
